Нормативно-правові документи

Закон про дошкільну освіту zakon_pro_doshkilnu_osvitu.docx

Про прийом дітей до ДНЗ pro_priyom_ditey_do_dnz.doc

Харчування із змінами 2013 harchuvannya_iz_zminami_2013_1.doc

Прийом до ДНЗ дітей без щеплень priyom_do_dnz_ditey_bez_scheplen.doc

Положення про дошкільний навчальний заклад polozhennya_pro_doshkilniy_navchalniy_zaklad.rtf

Положення про батьківський комітет polozhennya_pro_batkivskiy_komitet.doc

Положення про атестацію polozhennya_pro_atestaciyu.doc

Положення про методичний кабінет polozhennya_pro_metodichniy_kabinet_1.doc

Базовий компонент_bazoviy_komponent.doc

Державні санітарні норми та правила derzhavni_sanitarni_normi_ta_pravila.doc

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту

Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

1. Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

статут закладу освіти;
ліцензії на провадження освітньої діяльності;
сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
структура та органи управління закладу освіти;
кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти);
ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
мова (мови) освітнього процесу;
наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);
наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання;
результати моніторингу якості освіти;
річний звіт про діяльність закладу освіти;
правила прийому до закладу освіти;
умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;
інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.

5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

17.04.2006 N 298/227

                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      5 травня 2006 р.
                                      за N 523/12397

Про затвердження Інструкції з організації харчування
дітей у дошкільних навчальних закладах

      { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
                           освіти і науки, молоді та спорту
        N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 22.11.2004 N 1591 ( 1591-2004-п) "Про затвердження норм
харчування у навчальних та оздоровчих закладах" з метою підвищення
якості та ефективності організації харчування дітей у дошкільних
навчальних закладах Н А К А З У Є М О:

1. Затвердити Інструкцію з організації харчування дітей у
дошкільних навчальних закладах, додається.

     2. Міністерствам освіти і науки, охорони здоров'я Автономної
Республіки Крим, управлінням освіти і науки, охорони здоров'я
обласних, Київської   та   Севастопольської   міських   державних
адміністрацій, Республіканській санітарно-епідеміологічній станції
Автономної Республіки Крим довести Інструкцію з   організації
харчування дітей у дошкільних навчальних закладах до відома
місцевих органів управління освітою, охороною здоров'я, керівників
дошкільних навчальних закладів, установ та закладів державної
санітарно-епідеміологічної служби і забезпечити її виконання.

3. Опублікувати цей наказ в інформаційному збірнику
Міністерства освіти і науки України та розмістити на сайтах
міністерств.

4. Контроль та нагляд за виконанням наказу покласти на
заступника Міністра освіти і науки України Огнев'юка В.О. та на
першого заступника Міністра охорони здоров'я України, головного
державного санітарного лікаря України Бережнова С.П.

Міністр освіти
і науки України С.М.Ніколаєнко

Міністр охорони
здоров'я України Ю.В.Поляченко

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства
                                      освіти і науки України,
                                      Міністерства охорони
                                      здоров'я України
                                      17.04.2006 N 298/227

             ІНСТРУКЦІЯ
           з організації харчування дітей у дошкільних
                       навчальних закладах

       { У тексті Інструкції слова "територіальна установа
         державної санітарно-епідеміологічної служби" в
         усіх відмінках замінено словами "територіальний
         орган      Державної   санітарно-епідеміологічної
         служби"   у     відповідних    відмінках;   слова
         "дозволених   Міністерством    охорони   здоров'я
         України" в усіх відмінках замінено словами "які
         мають       позитивний     висновок     державної
         санітарно-епідеміологічної       експертизи"    у
         відповідних   відмінках   згідно     з    Наказом
         Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
         N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

1. Загальні вимоги до раціонального харчування дітей у
дошкільних навчальних закладах

1.1. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є
основними умовами для підвищення опору дитячого організму до
захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які
виховуються у дошкільних навчальних закладах.

     1.2. Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного
навчального закладу і   затверджується    керівником    закладу.
Їжу необхідно видавати   дітям   у   суворо    визначений    час,
чотири-п'ять разів на добу, з інтервалами у 3-4 години.

Для груп, які працюють менше шести годин, організація
харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з
батьками чи особами, які їх замінюють. Якщо діти перебувають у
дошкільному навчальному закладі не більше 4 годин, то їх за
бажанням батьків харчуванням можна не забезпечувати. Діти, які
перебувають у закладі більше 4 годин, обов'язково забезпечуються
харчуванням. При цьому режим харчування може бути одно- або
дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше 3-4 годин. Це
може бути сніданок або обід, а також сніданок і обід.

При 10,5 і 12-годинному перебуванні дітей у закладі режим
харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп -
сніданок 8.00-8.20, обід 11.30-12.00, вечеря 15.30-16.00; для
дошкільних груп - сніданок 8.30-8.50, обід 12.30-13.00, вечеря
16.30-16.50.

При перебуванні дітей у дошкільному навчальному закладі
більше 12 годин необхідно організовувати обов'язкове чотириразове
харчування, при цьому вечерю передбачити о 19.00-19.30. Для дітей,
які перебувають у закладі цілодобово (інтернатна група), перед
нічним сном необхідно організувати додатковий п'ятий прийом їжі
(склянка кефіру, ряжанки, нарине, йогурту з хлібом або печивом
тощо).

1.3. У дошкільних навчальних закладах компенсуючого типу
(групах) залежно від профілю закладу, для дітей, народжених від
батьків, які постраждали під час аварії на Чорнобильській АЕС,
режим харчування повинен бути 4- або 5-разовим за призначенням
лікаря.

{ Пункт 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.4. Під час оздоровчого періоду необхідно організувати
додатковий прийом їжі - другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді
фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.

1.5. Для організації оптимального питного режиму потрібно
забезпечити дітей водою за індивідуальною потребою. Кип'ячену воду
дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у
добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж 1 раз на добу.

1.6. Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути
таким: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок і вечеря - по 20%.
Тривалість сніданку, підвечірку і вечері - по 20 хв., обіду -
25-30 хв. Об'єм їжі повинен відповідати віку дитини.

Орієнтовний об'єм готових страв та окремих продуктів
для дітей різних вікових груп (у грамах)

------------------------------------------------------------------

| Назва страви | Об'єм їжі для дітей (вікові групи) |

| |-------------------------------------|

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Каші або овочеві страви | 100 |150-180 |180-200 | 200-250 |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Чай, кава злакова, какао, | 100 |150-180 |150-180 | 150-180 |

|молоко або кисломолочний | | | | (200) |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Супи, бульйон | 100 | 150 |150-200 | 200-250 |

| | | | | (280) |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|М'ясні або рибні страви |40-50 | 50-60 | 60-70 |70-80(100) |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Компоти, киселі | 100 |100-120 |120-150 | 150-180 |

| | | | | (200) |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Гарніри, у т.ч. | 90 | 100 | 120 | 130 (150) |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Фрукти, соки |50-80 | 50-80 | 80-100 | 100-130 |

| | | | | (150) |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Салати із свіжих фруктів і| 40 | 40-50 | 40-50 | 50-60 |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Хліб житній (на день) | 10 | 30 | 50 | 60 |

|--------------------------+------+--------+---------+-----------|

|Хліб пшеничний (на день) | 60 | 70 | 100 | 110 |

------------------------------------------------------------------

Примітка. При розподілі страв на порції враховується вік
дитини і індивідуальні особливості: апетит, стан здоров'я,
сприймання продуктів (не сприймає молоко, рибу, полуниці, яйця
тощо).

{ Пункт 1.6 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.7. Вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в
організації харчування дітей, повинні бути ознайомлені з питаннями
гігієнічного та естетичного виховання дітей. Починаючи з раннього
віку дитини, необхідно приділяти увагу вихованню
культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. За дитиною
необхідно закріпити постійне місце за столом, при цьому розмір
стола та стільця підбирається відповідно до зросту дитини.

Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню.
З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою.
На четвертому році життя навчають користуватися виделкою, а на
п'ятому році - негострим ножем.

Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками,
сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами
(згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити
безпосередньо перед тим, як дітей садять за обідні столи, і після
приймання їжі. З чотирьохрічного віку дітей навчають чергувати у
групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу
(фартушки, косинки або ковпаки), сервірувати столи і збирати
використаний посуд.

     1.8. Дітям потрібно давати страви у тому   вигляді,   що
допомагає процесу їх вживання: довгі макаронні вироби перед
варінням переламують;   мандарин,   апельсин   надрізають;   хліб
нарізають   невеликими шматочками. Масло дітям молодшого віку
намазують на хліб, старші діти роблять це самі.

1.9. При організації харчування необхідно додержуватися
принципів наступності, єдності вимог в дошкільному навчальному
закладі і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід
включати у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків,
висвітлювати у інформаційних куточках. Для правильної організації
годування дитини вдома, особливо у вихідні і святкові дні, батьки
повинні знати режим і специфіку харчування у дошкільному
навчальному закладі. Тому щодня в інформаційних куточках необхідно
вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

     1.10. Для частування дітей у дні народження, інші свята можна
використовувати   приготовлені   у   закладі пиріг, пиріжки або
принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового
виробництва).   З   метою   попередження захворюваності гострими
кишковими   інфекціями   та   харчових   отруєнь   дітей    суворо
забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові
вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі
газовані тощо.

1.11. Для збереження апетиту не рекомендується годувати
дитину вдома вранці, перед відвідуванням дошкільного навчального
закладу. Винятком можуть бути яблуко, морква, овочевий сік у
кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, її і не слід
примушувати снідати вдруге.

     1.12.   Раціональне   харчування в дошкільному навчальному
закладі передбачає обов'язкове складання меню. Примірне двотижневе
меню складається на зимово-весняний і літньо-осінній періоди року
або на кожен сезон року окремо та погоджується з територіальним
органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України і
затверджується керівником навчального закладу (додаток 1). У разі
внесення змін примірне двотижневе меню повторно погоджується з
територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби
України.   Примірне двотижневе меню складається з урахуванням
забезпечення   сезонними   продуктами:   свіжими (консервованими,
квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками,
варенням тощо. Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди
року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери,
цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимона або лимонну
кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому
ґрунті.   У харчуванні дітей забороняється застосування оцту,
натуральної кави, напоїв з неї.

{ Пункт 1.12 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.13. Харчування дітей здійснюється відповідно до норм,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004
N 1591 ( 1591-2004-п) "Про затвердження норм харчування у
навчальних та оздоровчих закладах".

Розподіл продуктового набору за основними групами та видами
продуктів (у відсотках) наведено у додатку 2. { Абзац другий
пункту 1.13 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.14. Частота та обсяг завозу продуктів харчування і
продовольчої сировини повинні залежати від терміну їх реалізації
та кількості дітей, які відвідують заклад, при цьому частота
завозу повинна становити 2-3 рази на тиждень (м'ясні страви
готуються - 4 рази, сирні та рибні - 2-3 рази на тиждень). Важливо
правильно поєднувати продукти і страви. При видачі на перше
розсольнику, овочевого супу, борщу на друге необхідно давати
гарнір із крупів, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також
овочевий салат або овочі. При видачі на перше круп'яного супу на
друге рекомендується гарнір з овочів. Перед обідом дітям слід
давати свіжі овочі або соління (морква, цибуля, часник, помідор,
огірок тощо) у кількості 10-50 г для підвищення апетиту, засвоєння
їжі.

     1.15. Відповідно до примірного двотижневого меню повинно
надаватися попереднє щомісячне замовлення на продукти до суб'єктів
підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і
продовольчої сировини (дрібнооптова база, споживча кооперація,
плодоовочева база, фірма, приватні підприємці тощо). Регулярно,
один раз у 2-3 дні необхідно    надавати   заявки   на   продукти
(додаток 3), які зберігаються   у   суб'єктів   підприємницької
діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої
сировини, копії заявок - у керівників дошкільних навчальних
закладів   з   відміткою   про їх виконання. Частота завезення
продуктів, у тому числі продуктів, що швидко та особливо швидко
псуються   (м'ясо,   риба, сир, сметана тощо), повинна суворо
відповідати термінам реалізації та умовам зберігання продуктів, що
швидко та особливо швидко псуються (додаток 4).

1.16. Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів
харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути
двотижневий запас рибних, м'ясних консервів, молочних продуктів
тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному
навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб, круп,
бобових - 30 діб.

     1.17.    Консерви    м'ясні,    рибні   та   овочеві   можуть
використовуватися як виняток при відсутності м'яса, риби, свіжих
овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні
перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні
консерви без додавання олії, томату, оцту. Із консервованих
фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви
тільки після розведення та обов'язкового повторного кип'ятіння. У
харчуванні    дітей,    крім    свіжих    овочів,   рекомендується
використовувати солоні (огірки, капусту, яблука). Для кожного
конкретного дошкільного навчального закладу за погодженням з
територіальною   санепідстанцією при наявності необхідних умов
допускається заготівля овочів, зелені тощо - висушування, соління,
квашення овочів без їх герметичного закупорювання.

     1.18. Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності
продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого
меню,    картотеки    страв   необхідно   складати   меню-розклад.
Меню-розклад складається окремо для двох вікових груп - дітей
віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до
затверджених   норм   харчування.   В меню-розкладі зазначається
кількість порцій для дітей до 3 років, дітей віком від 3 до 6(7)
років та дітей, на яких поширюються пільги. Кількість продуктів
(вага брутто), що використовуються, записується у меню-розкладі у
вигляді дробу: у чисельнику - на одну дитину, у знаменнику - на
всіх дітей. Обов'язково указується повна назва страв та їх
теоретичний вихід для кожної вікової групи.

1.19. У меню-розкладі обов'язково указують кількість
працівників дошкільного навчального закладу, які харчуються згідно
із заявами на ім'я керівника, які включають у себе замовлення на
комплексний обід або тільки першу і третю страви; для них
виписується харчування за нормами для дітей старшої вікової групи.
Вартість обіду персонал сплачує щомісяця за окремою відомістю.
Меню-розкладка складається медичним працівником, комірником,
кухарем, підписується керівником дошкільного навчального закладу.
{ Абзац перший пункту 1.19 глави 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

Харчування дітей віком від 2 місяців до 1 року здійснюється
за призначенням лікаря. Для цих дітей медичним працівником
складається окрема меню-розкладка.

     1.20. У разі, якщо до дошкільного навчального закладу не
прийшло 4 і більше дітей, продукти довгострокового зберігання
(цукор, олія, цукерки, печиво), які були виписані на обід,
підвечірок і вечерю, кухар повинен повернути до комори, а продукти
з обмеженим терміном придатності до споживання (молоко, м'ясо,
риба, сметана, масло вершкове тощо) розподілити на присутніх у
закладі дітей. Якщо прийшло на 4 і більше дітей від кількості
дітей, на яких було розраховано меню, то для них необхідно
додатково   виписати   продукти,   що   обов'язково   оформляється
відповідним    актом,    накладною   та   записом   у   додатковій
меню-розкладці   за   підписами   медсестри,   кухаря, комірника,
керівника навчального закладу. { Абзац перший пункту 1.20 глави 1
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

Меню-розкладка складається відповідно до картотеки страв, яка
затверджується керівником закладу. Картотека страв - це набір
карток-розкладів страв для Картотеки страв (додаток 5) за групами
страв: перші, другі, треті страви, салати, гарніри тощо.

     1.21. Для встановлення фактичної кількості відходів після
завезення у дошкільний навчальний заклад свіжих овочів необхідно
провести їх контрольну зачистку. Фактична кількість відходів
встановлюється зважуванням продукту до і після холодної обробки.
Кількість відходів ділиться на масу продукту    до   очищення
(у г брутто) та помножується на 100% (наприклад: картопля до
очищення - 1000 г, після   очищення - 700 г,    відходи - 300 г
(1000 г - 700 г);      питома      вага     відходів       складає
(300 г : 1000 г) x 100% = 30%). У разі надходження продуктів
харчування, продовольчої сировини, в якій питома вага відходів
перевищує стандартну, здійснюється контрольна кулінарна обробка,
під час якої встановлюється фактична кількість відходів. Якщо
питома вага неїстівної частини харчових продуктів (додаток 6)
перевищує стандартні відходи, то   у   Зошиті   обліку   відходів
(додаток 7) указується фактична кількість відходів (у відсотках),
наприклад: картопля - 32% відходів, морква - 28%. За результатами
обробки складається акт або робиться відповідний запис у Зошиті
обліку відходів за підписом трьох осіб (медсестри, кухаря і
незалежної особи), який засвідчується підписом керівника закладу.
До Зошиту обліку відходів заноситься також інформація   щодо
відходів після холодної обробки або до другої термічної обробки
риби, м'яса, які використовуються для   приготування   котлет,
биточків та інших страв. При цьому відходи м'яса, риби, яєць тощо
зберігаються до вечора, тобто закінчення робочого дня кухарів.

     1.22. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття
проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або при його
відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування
(вихователь, методист тощо), призначеною за наказом керівника
закладу (кухар не може бути відповідальним за зняття проб).
Медпрацівник або особа, відповідальна за організацію харчування
дітей, знімає пробу безпосередньо з казана за 30 хвилин до видачі
їжі для груп після рівномірного перемішування страви в   об'ємі
не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено
у меню-розкладці, і при тій температурі, при якій уживається
страва. При цьому   визначають   фактичний   вихід   страв,   їх
температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину
страви оцінюють за такими критеріями: готовність, форма нарізки,
відповідність рецептурі (наявність складових частин страви, у тому
числі моркви, цибулі тощо, в котлетах - хліба),   наявність
сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі
тощо).

1.23. Зняттю проби не підлягають продукти промислового
виробництва - сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки,
вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди.
Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.

Фактичний об'єм перших, третіх страв встановлюється виходячи
з місткості каструлі, казана тощо, що вказується зовні на
каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних
виробів (котлети, птиця, пиріжки тощо) їх зважують у кількості
5-10 порцій і розраховують середню вагу однієї порції.

     Результати зняття   проби   вносяться до Журналу бракеражу
готової продукції (додаток 8) особою, яка знімала пробу, під
особистий підпис. Видача їжі дозволяється тільки після підпису у
наведеному журналі щодо можливості реалізації кожної   страви
окремо.   Журнал   бракеражу   готової   продукції   повинен бути
пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника і
печаткою закладу.

     1.24. Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви
раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів
закладу.   Тому   її   відбирає кухар з казана у присутності
медпрацівника    або    при   відсутності   медпрацівника - особи,
відповідальної   за   організацію   харчування дітей (визначеною
наказом), в чистий посуд з кришкою (попередньо   помиті   та
перекип'ячені) до видачі їжі дітям. Проби відбирають в об'ємі
порцій для дітей молодшої вікової групи (від 1 до 3 років),
зберігають на харчоблоці у холодильнику при температурі +4 - +8
град.С із зазначенням дати та часу відбирання. Проби страв кожного
прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного
прийому їжі наступного дня, наприклад сніданок до закінчення
сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня
тощо. { Абзац перший пункту 1.24 глави 1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

Добові проби, а також проби, які відбираються при здійсненні
бракеражу, не оплачуються особою, яка проводила зняття проб.

1.25. Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов'язково
вивішується графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу
кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником
закладу. Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені
таблиці, в яких визначається об'єм порції, що мають отримати діти
кожної з вікових груп.

     1.26. Казани, каструлі на харчоблоці,   а   також   відра,
каструлі, ополоники у групах, їдальнях повинні бути виготовлені із
матеріалів,    які    мають    позитивний    висновок    державної
санітарно-епідеміологічної експертизи для контакту з продуктами
харчування, виміряні і відповідно промарковані. Не рекомендується
використовувати   емальований   та   алюмінієвий кухонний посуд.
Столовий посуд може бути фаянсовий, порцеляновий або з нержавіючої
сталі.    Забороняється    застосування    пластмасового    посуду
багаторазового використання, пощербленого посуду та емальованого з
пошкодженою емаллю. Кількість столового посуду у групі повинна
відповідати кількості дітей за списком.

{ Пункт 1.26 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.27. З метою охорони здоров'я і життя дітей видача готових
страв здійснюється безпосередньо після закінчення їх приготування
та   бракеражу   готової продукції. Працівники груп у чистому
санітарному одязі (халат, фартух,   хустка),   чистими   руками
доставляють їжу у групи лише у промаркованих, закритих кришками
відрах і каструлях. Час видачі готових страв з харчоблоку повинен
збігатися з графіком видачі їжі та   режимами    дня    груп.
При наявності у дошкільному навчальному закладі груп подовженого
або цілодобового перебування дітей робота харчоблоку повинна бути
організована, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались
безпосередньо   після   їх приготування або проміжок часу між
закінченням приготування страви та вживанням     її     дітьми
не перевищував 30 хвилин.

1.28. Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення
сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти
самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують
невеликими групами, одночасно по 3-4 дитини за столом. Після
вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу
страву тощо.

1.29. Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15%
від об'єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини,
низьку смакову якість страви, про нераціонально складене меню,
помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами
їжі) тощо.

1.30.   Для   контролю   за   дотриманням   норм харчування,
затверджених   постановою   Кабінету   Міністрів України від 22
листопада 2004 року N 1591 ( 1591-2004-п) "Про затвердження норм
харчування у навчальних та оздоровчих закладах", медсестра веде
журнал   обліку   виконання норм харчування (додаток 9), який
заповнюється лише після внесення змін у щоденне меню-розклад або
написання додаткового. На підставі даних цього журналу кожні
десять   днів   проводиться   аналіз   якості харчування, а при
необхідності - його корекція. При підрахунках норм харчування
використовуються норми заміни деяких продуктів (додаток 10). При
повному дотриманні норм харчування не проводиться розрахунок
хімічного складу раціонів харчування, оскільки затверджені норми
харчування мають хімічний склад, що відповідає фізіологічним
потребам дітей в основних харчових речовинах та енергії. При
недотриманні норм харчування до кінця місяця з метою подальшої
корекції   харчування   необхідно проводити розрахунок основних
інгредієнтів   їжі   (білків,   жирів і вуглеводів) у раціонах
харчування   дітей відповідно до таблиці хімічного складу та
енергетичної цінності деяких продуктів харчування (додаток 11).

{ Пункт 1.30 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

{ Пункт 1.31 глави 1 виключено на підставі Наказу
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

{ Пункт 1.32 глави 1 виключено на підставі Наказу
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

     1.31.   Проведення   вітамінізації в дошкільних навчальних
закладах полівітамінними препаратами можливе лише за призначенням
лікаря-педіатра   в   умовах   ускладнення епідемічної ситуації:
епідемія    грипу,    спалахи    респіраторно-вірусних   інфекцій.
Полівітаміни видають дітям віком від 2-х років під час сніданку чи
обіду.

{ Пункт 1.31 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

     1.32. З    метою    нормалізації    функціонального     стану
мікробіоценозу організму, особливо у тих дітей, у яких були
захворювання або порушення функції шлунково-кишкового   тракту
(гастрити,    дискінезії    жовчовивідних   шляхів,   холецистити,
панкреатити, ентероколіти тощо), необхідно включати у раціони
кисломолочні напої (кефір, нарине, ряжанку, йогурти тощо).

{ Пункт 1.32 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.33. Загальне керівництво організацією харчування здійснює
керівник дошкільного навчального закладу. Постачальники продуктів
харчування і продовольчої сировини разом з керівником закладу
складають графіки і маршрути постачання та обсяги завозу.

1.34. Лікар контролює додержання санітарно-протиепідемічного
режиму на харчоблоці, виконання меню, якість та безпеку страв,
проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу і батьків з
питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період.
Лікар дає оцінку ефективності харчування, призначає індивідуальне
харчування дітям першого року життя і дієтхарчування для дітей
диспансерної групи, проводить заняття з персоналом щодо питань
гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і гострих
кишкових інфекцій.

     1.35. Медична сестра під час приймання комірником (кухарем)
продуктів харчування та продовольчої сировини, які надходять до
закладу, контролює їх безпечність та якість у Журналі бракеражу
сирої продукції (додаток 12) за термінами реалізації і умовами
зберігання. Медсестра веде документацію з харчування, складає
примірне двотижневе меню, меню-розклад, проводить антропометричні
вимірювання (дітей ясельних груп - 1 раз на місяць, садових - 1
раз на квартал; в період оздоровлення - щомісяця), контролює
вихід, безпеку і якість страв (бракераж готової продукції),
дотримання технології їх приготування, санітарний стан харчоблоку,
дотримання   правил   особистої   гігієни   персоналом, наявність
гнійничкових   захворювань і гострих респіраторних інфекцій у
працівників харчоблоку (Журнал здоров'я працівників харчоблоку,
додаток 13), своєчасність проходження медоглядів (особисті медичні
книжки). Медсестра проводить заняття з гігієни харчування й основ
дитячого дієтичного харчування, санітарно-освітню роботу, у тому
числі бесіди щодо харчування дітей у колективі і родині (вечеря
дитини вдома, харчування у вихідні дні тощо).

{ Пункт 1.35 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.36. Комірник (завгосп) контролює умови доставки продуктів
харчування та продовольчої сировини до закладу, відповідає за
якість та асортимент продуктів харчування та продовольчої
сировини, які прийнято до закладу, за додержання вимог санітарного
законодавства при їх зберіганні, здійснює їх облік у Книзі
складського обліку (додаток 14), бере участь у складанні меню.

При централізованій доставці продуктів харчування приймання
продуктів підтверджується не тільки розпискою комірника у
супровідному документі постачальника, але і штампом (печаткою)
закладу.

{ Пункт 1.36 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

1.37. Кухар бере участь у складанні меню, відповідає за
зберігання та використання денного запасу продуктів, за повноту
закладки продуктів і вихід страв (додаток 15), за якість і
своєчасне приготування їжі, за дотримання технології виготовлення,
за відбір та зберігання добової проби страв, за додержання правил
особистої гігієни, за санітарний стан приміщень харчоблоку.
Санітарний одяг (халати, фартухи, хустки, ковпаки) замінюється при
забрудненні.

Кухар та інші працівники харчоблоку особисто розписуються у
Журналі здоров'я працівників харчоблоку про відсутність дисфункції
кишечнику та гострих респіраторних інфекцій. Кухарю підпорядковані
кухонні робітники, які у роботі також повинні дотримуватися
вищенаведених санітарних вимог.

Працівники дошкільного навчального закладу, у тому числі
харчоблоку, проходять медичні огляди відповідно до чинного
законодавства.

{ Пункт 1.37 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

2. Оцінка ефективності харчування

     2.1. Показниками    правильної   організації   харчування   в
дошкільних навчальних закладах є показники здоров'я дітей (ступінь
фізичного   розвитку   дітей   за   результатами антропометричних
вимірювань,    поширеність    захворювань,    у     тому     числі
шлунково-кишкових, індекс здоров'я тощо). В закладах необхідно
здійснювати постійний контроль за харчуванням дітей, станом їх
здоров'я,   систематично   аналізувати   перелічені   показники і
відповідно до цього проводити корекцію харчування.

2.2. Для оцінки ефективності харчування необхідно проводити
аналіз фізичного розвитку дітей. Оцінка рівня фізичного розвитку
проводиться з використанням стандартних таблиць: для дітей
до 3 років - 1 раз на місяць, від 3 до 6(7) років - 1 раз на
квартал. Одночасно з цим враховуються й абсолютні показники
приросту маси тіла за певні проміжки часу - за місяць чи за
квартал, які заносяться у Журнал антропометрії (додаток 16).
Особливо важливо стежити за динамікою цих показників у дітей груп
ризику (діти диспансерної групи, діти з надлишком або з дефіцитом
маси тіла).

{ Пункт 2.2 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

2.3. Нервово-психічний розвиток дітей оцінюється за віковими
показниками. При цьому звертається увага на правильність розвитку
статичних і моторних функцій, мови, навичок самообслуговування,
особистої і загальної гігієни, ігрової і трудової діяльності,
готовність до навчання у школі.

     Серед результатів лабораторних досліджень, що можуть служити
критеріями оцінки ефективності харчування, важливе значення мають
результати дослідження крові, що дозволяють   вчасно   виявити
наявність   анемії   (низький   рівень   гемоглобіну, кольорового
показника,   кількості    еритроцитів),    алергії    (лейкопенія,
еозинофілія, уповільнена ШОЕ, гіповітаміноз).

Оцінкою адекватності харчування є рівень захворюваності
дітей, особливо гострими респіраторними інфекціями і
шлунково-кишковими захворюваннями, тому, що при неправильному
харчуванні знижується імунітет і зменшується опірність дитячого
організму.

2.4. Питання організації харчування у дошкільному навчальному
закладі необхідно заслуховувати на загальних зборах (конференціях)
колективу закладу, засіданнях ради дошкільного навчального
закладу.

3. Організація дієтичного харчування

3.1. Дієтичне харчування дітям призначається лікарем закладу
або відповідного профілю закладу охорони здоров'я: дітям, які
часто і тривало хворіють, мають хронічні захворювання (в період
загострення хвороби). Списки дітей на дієтхарчування складаються
при відборі дітей на курс протирецидивного лікування і уточнюються
лікарем упродовж періоду перебування на дієті.

{ Пункт 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

3.2. Дітям з надлишковою масою тіла й ожирінням, крім
дієтичного харчування, необхідно підвищити рухову активність
шляхом залучення їх до рухливих ігор, а також призначенням занять
лікувальної фізкультури.

3.3. Лікар і медсестра повинні проводити роз'яснювальну
роботу з батьками щодо характеру дієти і надавати рекомендації з
харчування вдома, дотримання режиму харчування у вихідні і
святкові дні, повинні роз'яснювати батькам правила застосування
мінеральних вод, відварів лікувальних трав, вітамінів тощо.

3.4. Основними критеріями ефективності застосування
дієтхарчування є:

- видужання, зниження частоти хронічних захворювань;

- поліпшення загального самопочуття дитини (зниження
стомлюваності, підвищення настрою і загального тонусу організму);

- поліпшення показників морфологічного стану крові;

- поліпшення інших клініко-біохімічних фізіологічних
показників.

3.5. Дієтичне харчування передбачає зміну технології
приготування страв (готуються тушковані, варені, протерті страви).

Для дітей диспансерної групи найбільш прийнятною дієтою є
дієта N 5, що може бути використана як основа для дієт N 7
(з обмеженням солі) і N 8.

Продукти і страви, що рекомендуються для різних дієт

------------------------------------------------------------------

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|них | | | |

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|них | | | |

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

| |стравах (запіканки, | |сир |

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

|---------+--------------------+-----------------+---------------|

------------------------------------------------------------------

4. Санітарно-гігієнічні вимоги до постачання, безпеки,
якості, умов зберігання і реалізації продуктів харчування і
продовольчої сировини, технології приготування страв

4.1. Обсяг та частота завозу продуктів харчування та
продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх
реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад, і повинні
бути не рідше 2-3 разів на тиждень.

     4.2. Маршрути, графіки та обсяг завозу продуктів харчування і
продовольчої    сировини    у    дошкільні    навчальні    заклади
відпрацьовуються    суб'єктами   підприємницької   діяльності   та
погоджуються з засновником (власником), керівником дошкільного
навчального закладу.

     4.3. Постачання продуктів харчування і продовольчої сировини
повинно здійснюватися спеціальним автотранспортом з маркуванням
"Продукти".   Кузови   машин   ізсередини   повинні бути покриті
оцинкованим залізом, листовим алюмінієм або іншим матеріалом, які
мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної
експертизи до контакту з продуктами харчування, і обладнані
стелажами,      що      можуть      зніматися.      Територіальною
санітарно-епідеміологічною станцією на кожну автомашину видається
санітарний паспорт терміном на один рік. Водій цього транспорту, а
також особи, що супроводжують продукти у дорозі і виконують
вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати при собі особову
медичну книжку з результатами проходження обов'язкових медичних
оглядів та забезпечені санітарним одягом (халатом, рукавицями).

     4.4. Продукти харчування та продовольча сировина приймаються
комірником (завгоспом), кухарем дошкільного навчального закладу
або особою, яка визначена наказом керівника, відповідальною за
приймання продуктів, із залученням медпрацівника (склад комісії з
бракеражу    продуктів    харчування   і   продовольчої   сировини
затверджується керівником закладу). Оцінка   якості   продуктів
харчування   і продовольчої сировини проводиться за зовнішнім
виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією. Вони повинні
прийматися   лише   за   наявності   супровідних   документів, що
підтверджують   їх   походження, безпечність і якість, повинні
відповідати   вимогам державних стандартів та мати позитивний
висновок    державної    санітарно-епідеміологічної    експертизи.
Документи повинні засвідчувати безпечність і якість продуктів -
ґатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін
реалізації, умови зберігання (для продуктів, що швидко псуються,
термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).
Терміни   реалізації   визначаються підприємством-виробником або
підприємством-постачальником   (дрібнооптова   база,   торговельна
організація, спонсор, що надав гуманітарну допомогу тощо). Перелік
постачальників   продуктів харчування та продовольчої сировини
визначається   рішенням   тендерних комітетів (комісій) або на
підставі укладених договорів за погодженням з територіальною
установою   санітарно-епідеміологічної   служби.   Закупівлю   або
придбання   продуктів   харчування   (овочів,   фруктів, молочних
продуктів, м'яса, меду тощо) з індивідуальних або фермерських
господарств, фірм, кооперативів, садових товариств проводять за
погодженням із територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.
{ Пункт 4.4 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства   освіти   і   науки,   молоді   та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

     4.5. При встановленні недоброякісності будь-якого продукту
комісією з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини
складається акт бракеражу у 3-х примірниках, аналогічно, як і на
продукти   з   великим (понад стандартний) відсотком відходів.
Недоброякісна   продукція   разом   із   актом,   що   підтверджує
недоброякісність,   повертається постачальнику. При невиконанні
заявки на продукти харчування та продовольчу сировину або при
надходженні продуктів низької якості до постачальника надсилається
претензійний лист, копії цього листа - до управління освіти і
науки місцевої державної адміністрації, територіального органу
Державної санітарно-епідеміологічної служби. У листі вказуються
вага продуктів, нестачу яких встановлено, перелік продуктів, які
не завезено, або наводяться відомості щодо продуктів низької
якості (до листа обов'язково додається акт бракеражу).

     4.6. При виявленні нестачі або надлишку одного з видів
продуктів матеріально відповідальна особа зобов'язана припинити
приймання продуктів харчування та продовольчої сировини. Подальше
приймання продуктів харчування здійснюється комісією з бракеражу
за участю працівника бухгалтерії (якщо він є у штаті закладу),
представника   постачальника,   а   також   представника    органу
громадського   самоврядування   (від колективу закладу або від
батьків).    Результати       оформлюються     актом     приймання
у 2-х   примірниках:   один   - для обліку прийнятих продуктів
харчування, другий -   для   направлення   претензійного   листа
постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено
нестачу або надлишок.

     4.7. Забороняється замовляти, приймати та використовувати у
дошкільному навчальному закладі м'ясо та яйця водоплавної птиці,
м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки,
субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за
виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки,
річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у
фритюрі,   у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування,
газовані   напої,   квас,   натуральну   каву,   кремові   вироби,
вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої
сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних
закладах   забороняється   використовувати продукти, що містять
синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі
смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні
прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти
недоброякісні   або   сумнівної   якості із закінченим терміном
придатності або на межі його закінчення.

     4.8. Відомості про якість продуктів, що швидко псуються, у
тому   числі молока, реєструються медичною сестрою у Журналі
бракеражу сирих продуктів. Тара, в якій надходять продукти, що
швидко псуються (м'ясо, риба, молочні продукти тощо), повинна мати
кришки. Тара і кришки повинні бути виготовлені з матеріалів, які
мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної
експертизи для контакту з продуктами харчування; тару необхідно
відповідно   промаркувати   - "м'ясо", "сметана", "риба", "сир
кисломолочний" тощо і використовувати за призначенням. Після
кожного використання тара підлягає обов'язковому миттю гарячим 2%
розчином кальцинованої соди (20 г на 1 л води) з наступним
ошпарюванням окропом і просушуванням. Обмінну тару необхідно
зберігати   в   спеціально   відведених місцях, що виключає її
забруднення.

4.9. Комірник(завгосп) несе повну матеріальну
відповідальність за приймання, зберігання та видачу продуктів
харчування і тари, додержання умов зберігання і термінів
реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини. Облік
продуктів та продовольчої сировини, а також тари здійснюється у
Книзі складського обліку, де вказується дата їх надходження, номер
накладної, постачальник, об'єм поставки, дата та об'єм щоденної
реалізації. При відсутності у штаті комірника (завгоспа) наказом
керівника закладу відповідальність покладається на працівника, з
яким укладається угода щодо повної матеріальної відповідальності.
За продукти харчування, що знаходяться на харчоблоці, повну
матеріальну відповідальність несе шеф-кухар або кухар.

4.10. Продукти харчування, продовольчу сировину і тару
необхідно зберігати у спеціально обладнаних коморах,
овочесховищах, де забезпечено дотримання санітарних норм і правил,
у тому числі умови товарного сусідства, температурний режим.
Комори повинні бути оснащені необхідним обладнанням, меблями,
посудом, інвентарем, у тому числі для відкривання тари, засобами
вимірювання, гирями, тарою тощо. Стелажі, шафи, рундуки для
зберігання продуктів харчування повинні бути підняті від підлоги
на 15 см для забезпечення можливості прибирання. При зберіганні
продуктів у тарі на підтоварниках або стелажах їх необхідно
встановлювати на відстані 20 см від стіни. Сіль, цукор, яйця
необхідно зберігати у сухих приміщеннях, окремо від продуктів, які
сильно пахнуть.

     4.11. Для зберігання продуктів, які особливо швидко псуються,
необхідно використовувати холодильне обладнання   (холодильники
побутові, холодильні шафи,   прилавки,    морозильні    камери).
Для молочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме
холодильне   обладнання. У випадках зберігання їх разом слід
забезпечити товарне сусідство.

     4.12. Продукти харчування (суміші) для дітей 1 року життя
необхідно   зберігати в окремих холодильниках. У холодильному
обладнанні   повинні   бути   термометри,   температурний    режим
контролюють комірник(завгосп), кухар і медсестра. Терези товарні,
гастрономічні (промарковані   окремо   для   сирої   та   готової
продукції), а також гирі підлягають метрологічній перевірці 1 раз
на рік, про що свідчить тавро на них. При зважуванні продуктів
забороняється   класти їх безпосередньо на ваги - для цього
використовуються тара, чистий   папір   або   клейонка.   Термін
зберігання   продукту   обчислюється з моменту закінчення його
виготовлення на виробництві, що зазначений в накладній.

4.13. Молоко, як продукт, що особливо швидко псується,
необхідно приймати безпосередньо на кухню, минаючи комору, за
виключенням молока тривалого терміну зберігання у пакетах. Для
дітей до 3-х років необхідно використовувати молоко жирністю 3,2%,
для дітей старше 3-х років - від 2,5 до 3,2%. При прийманні
фляжного молока спочатку проводять пробне кип'ятіння у кількості
200-300 мл, потім кип'ятиться решта молока. Час постачання молока
необхідно відрегулювати так, щоб воно доставлялося рано-вранці,
для забезпечення його рівномірної реалізації протягом дня. Сире
молоко повинне зберігатися у холодильнику і кип'ятитися при
необхідності його використання. Якщо це не можливо, то молоко
кип'ячене після зберігання у холодильнику перед використанням
необхідно повторно перекип'ятити.

4.14. Кисломолочні напої у дрібній розфасовці необхідно
давати дітям безпосередньо у групах. Не допускається їх
переливання і змішування в одній ємності.

     4.15. Масло вершкове необхідно використовувати жирністю не
нижче 72,5%, сир кисломолочний - жирністю від 9%(напівжирний) до
18%,   сметана   - жирністю 15%, 20%. Масло вершкове повинно
зберігатися   у холодильному обладнанні у тарі виробника або
брусками у пергаменті на чистому розносі окремо від продуктів, які
сильно пахнуть.

{ Пункт 4.15 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

4.16. Сир твердий необхідно зберігати без тари на чистих
дерев'яних дошках, які періодично протирають серветкою, що
просочена 3% розчином кухонної солі. Якщо сир розрізаний, його
зберігають загорнутим у серветку, що змочена 3% розчином кухонної
солі.

4.17. Картопля, соління та інші овочі вимагають особливих
умов зберігання. Склади і комори для них повинні бути сухими, без
природного освітлення та мати достатню вентиляцію. Висота шару
картоплі або інших овочів у засіках не повинна перевищувати 1,5 м.
Стан овочів при зберіганні необхідно контролювати 1-2 рази на
тиждень, при цьому зіпсовані овочі слід негайно видаляти.
Для заготівлі квашених овочів (огірки, помідори, капуста тощо)
необхідно використовувати сіль понад добової норми згідно з
рецептурою за технологією.

4.18. Житній і пшеничний хліб зберігаються окремо один від
одного. Дверцята шафи для хліба повинні бути з отворами для
вентиляції. Хлібні полиці або лотки для зберігання хліба один раз
на тиждень протирають білою тканиною, що змочена 1% розчином
столового оцту.

4.19. Яйця зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Перед
приготуванням страв яйця обов'язково замочують на 30 хвилин у 2%
розчині питної соди, після чого миють проточною водою. Для миття
яєць повинна бути окрема ємність з маркіруванням "для миття яєць".

4.20. Облік продуктів харчування і тари в закладі включає:

а) повний облік надходження і своєчасну реєстрацію у
документах руху продуктів харчування і тари (прийняття, видача,
передача, повернення і т.д.);

б) контроль за правильним використанням коштів, що
виділяються на харчування;

в) контроль за зберіганням продуктів харчування, дотриманням
установлених правил щодо оформлення приймання й видачі їх, за
проведенням інвентаризацій (переобліку).

4.21. Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої
сировини залежить від умов їх зберігання, у тому числі від
температури, вологості. При тривалому зберіганні у несприятливих
умовах, а також при недодержанні товарного сусідства, вони
псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу, збільшується
відсоток відходів. Норми натуральних втрат продуктів харчування
при зберіганні у коморах та складських приміщеннях (додаток 17) у
залежності від сезону року.

{ Пункт 4.21 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

4.22. У разі псування продуктів у коморі або на складі
дошкільного навчального закладу, комісією з бракеражу складається
акт. В акті необхідно зазначати:

- час складання акта, назву закладу, прізвища і посади осіб,
які брали участь у вибраковуванні недоброякісних продуктів
харчування;

- реквізити постачальника, вид, номер і дату супровідних
документів, разом з якими надійшли продукти харчування;

- інші дані, що необхідні для більш докладної характеристики
продуктів;

- причини псування продуктів.

     4.23. Під    час    приготування   страв   необхідно   суворо
дотримуватися поточності виробничого процесу. Обробку сирих і
готових   продуктів   необхідно   проводити на різних столах з
відповідним     маркуванням.     Забороняється      розморожування
(дефростація) м'яса дрібними шматками, а також у воді або поруч із
плитою. Не допускається його повторне заморожування. Місця, які
мають згустки крові, клейма, а також забиті місця, повинні
ретельно зачищатися і видалятися. Рибу розморожують на повітрі або
у воді. При цьому для зменшення втрат мінеральних речовин у воду
додають сіль кухонну у розрахунку 7-10 г на 1 л води. Рибне філе
не дозволяється розморожувати у воді.

4.24. Кулінарна обробка продуктів включає холодну і термічну
обробки, які необхідно проводити із максимальним збереженням
смакової якості і поживної цінності, зокрема вітамінів.
Плодоовочеві продукти, що призначені для споживання у сирому
вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом
у друшляку. З метою зберігання вітаміну С овочі необхідно очищати
і нарізати безпосередньо перед приготуванням страв, закладати у
підсолену воду, що кипить, варити в посуді з нержавіючої сталі
під закритою кришкою, не допускаючи бурхливого кипіння. Норми
втрати маси продуктів і страв при термічній обробці наведено у
додатку 18 до цієї Інструкції.

{ Пункт 4.24 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

4.25. З метою профілактики псевдотуберкульозу з 1 березня у
дошкільних навчальних закладах забороняється приготування салатів
із свіжих овочів врожаю минулого року. Такі овочі підлягають
обов'язковій термічній обробці. Для профілактики спалахів гострих
кишкових інфекцій та харчових отруєнь з 15 квітня до 15 жовтня
забороняється готувати вінегрет. Упродовж холодного періоду року
вінегрет дозволяється готувати лише на обід або вечерю, що
виключає можливість варіння овочів на наступний день. Салати і
вінегрети необхідно готувати з дотриманням санітарних норм,
заправляти безпосередньо перед видачею.

4.26. Кулінарна обробка продуктів повинна максимально
зберігати харчову цінність, підвищувати засвоєння їжі, надавати їй
приємного зовнішнього вигляду, смаку й запаху.

     Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній
обробці, ліквідується наступною термічною обробкою. З   метою
профілактики спалахів гострих кишкових захворювань та харчових
отруєнь не допускається використання несправного технологічного
обладнання, недостатній температурний режим приготування страв,
скорочення часу термічної обробки продуктів. Під час холодної і
термічної обробки продуктів необхідно суворо дотримуватися вимог
санітарних правил і норм, контролювати роботу технологічного
обладнання (терморегуляторів духових шаф, духовок). Варити і
тушкувати продукти слід при температурі 100 град.С, смажити - при
195-200 град.С. Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів
та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв. Тривалість
термічної обробки продуктів наведено у додатку 19. { Абзац другий
пункту 4.26 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства   освіти   і   науки,   молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

4.27. Найбільш небезпечними щодо виникнення кишкових інфекцій
є вироби з м'ясного або з рибного фаршу (котлети, тюфтельки,
зрази, битки тощо). Тому ці вироби повинні двічі проходити
термічну обробку: смаження в жиру на плиті впродовж 10 хвилин, з
наступним смаженням у духовій шафі 10 хвилин, при температурі
220-250 град.С. Аналогічно готують сирники, смажену рибу шматками,
печінку. При використанні відвареного м'яса, птиці, риби для
приготування других страв їх після розподілу на порції необхідно
обов'язково повторно кип'ятити у бульйоні. Для обробки сирого та
вареного м'яса потрібно мати окремі м'ясорубки.

4.28. У дошкільних навчальних закладах забороняється
виготовлення кислого молока ("самоквасу"), холодців, м'ясних і
рибних салатів, холодників, паштетів, зельців, форшмаку, виробів у
фритюрі, макаронів "по-флотськи" з сиром м'яким або м'ясом,
млинців з сиром м'яким або м'ясом, кремів, морсів, напоїв з
штучними барвниками та ароматизаторами. Забороняється використання
газованих напоїв, а також напоїв і соків непромислового
виготовлення.

4.29. Не допускається використання пастеризованого фляжного
молока без кип'ятіння, сиру м'якого (за винятком сиру, який
виготовлено на дитячій молочній кухні) і сметани без термічної
обробки. Перекисле молоко (простоквашу) дозволяється
використовувати лише для приготування тіста.

4.30. Включення до асортименту нових продуктів та страв
проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку
Міністерства охорони здоров'я України.

     4.31. З     метою     здійснення     поточного     державного
санітарно-епідеміологічного   нагляду   за    якістю    харчування
представники    установи   санітарно-епідеміологічної   служби   у
присутності представника адміністрації закладу (керівник, медичний
працівник тощо) повинні проводити відбір проб для лабораторного
дослідження на калорійність. Проби відбираються на харчоблоці або
у групі. Перед відбором проби першої страви вміст казана ретельно
перемішують, відбирають 5 або 10 порцій в окрему каструлю, ще раз
перемішують і розливають у тарілки, після чого відбирають одну
порцію, ретельно збираючи ложкою з тарілки всі дрібні часточки
страви, і приєднують їх до проби. Під час відбору проби у групі
візуально визначають і беруть для лабораторного   дослідження
середню порцію зі столу.

4.32. При відборі проби другої страви, в тому числі
приготованих з січеного м'яса, риби, птиці, кроля з наповнювачами
або без них окремо відбирають для дослідження основний виріб
(котлету, биток, сирник тощо), окремо - гарнір і соус. Основний
виріб зважують у кількості 5-10 порцій, установлюють фактичну
середню вагу, після чого відбирають одну порцію. Вироби з
натурального м'яса, риби, птиці, печінки (шматком) для дослідження
не відбирають, проте визначають тільки їх фактичний вихід і
порівнюють його з рецептурою у меню-розкладці (з урахуванням втрат
при холодній та тепловій обробці). Пробу гарніру відбирають згідно
з меню-розкладкою після ретельного перемішування гарніру з центру
казана і на відстані 3 см від його стінки. Соус ретельно
перемішують шумівкою не менше 6-7 разів, після чого відбирають
середню пробу. Під час відбору проби у групі візуально визначають
і беруть для лабораторного дослідження середню порцію зі столу.

4.33. Відбір проби третьої страви (компот із фруктів, кисіль
із ягід тощо) здійснюється аналогічно до відбору проб перших
страв. При відборі проб гарячих напоїв з молоком, молочних супів
тощо паралельно можуть бути взяті проби молока з бідона (фляги).
Проби готових страв відбираються у чистий скляний посуд,
герметично закривають та пломбують.

     4.34. Булочні і борошняні   вироби,   які   виготовлено   у
дошкільному навчальному закладі, загортають у поліетиленові пакети
(кожен вид виробу окремо), обв'язують і    також    пломбують.
До відібраних проб додається акт відбору кулінарних виробів.
Розкладка оформлюється окремо на кожну страву, з відомостями щодо
виходу страви за меню-розкладкою, кількості кожного з продуктів
харчування, які використано у процесі приготування   вказаної
страви, якості кожного з продуктів: фірмова назва, ґатунок,
категорія, % відходів. Якщо відходи відрізняються від стандартних,
то указуються ті, які зареєстровані у Зошиті обліку відходів,
тобто фактичні.

4.35. При оцінці результатів лабораторних досліджень проб
необхідно враховувати, що точність методів лабораторних досліджень
складає +(-)10%. Коефіцієнт вкладання (КВ) продуктів харчування у
страви повинен складати 1,0. Допускається відхилення КВ не більше
+(-)0,1. Відхилення вмісту вітаміну С у третій страві може
складати до +(-)20-30%. Копії про результати лабораторних
досліджень (за статистичною формою 345/о) направляються керівнику
установи.

4.36. Якість харчування може бути оцінена як за лабораторними
дослідженнями одного прийому їжі, так і денного раціону. При цьому
для лабораторних досліджень відбираються страви одного прийому
їжі, а страви інших прийомів їжі цього дня оцінюються теоретично
за меню-розкладкою.

5. Санітарно-гігієнічний режим на харчоблоці, вимоги до
устаткування і інвентарю

5.1. Харчоблок дошкільного навчального закладу у залежності
від проектної місткості закладу включає: кухню (цех для варіння),
окремі приміщення для зберігання продуктів (овочі, фрукти, сипучі
продукти, хліб), холодильні камери, приміщення для первинної
обробки овочів, для миття кухонного посуду тощо. Якщо на
харчоблоці не вистачає приміщень, то за погодженням з установою
державної санітарно-епідеміологічної служби для миття кухонного
посуду, первинної обробки овочів можна виділити окремі частини
кухні, відокремивши їх перегородками, екранами. На харчоблоці не
повинно бути зустрічних потоків сирої і готової продукції. Над
плитою повинна бути витяжна вентиляція. Харчоблок повинен бути
забезпечений достатньою кількістю холодної і гарячої проточної
води. Санітарний одяг для працівників харчоблоку (халати, фартухи,
хустки, ковпаки тощо) необхідно замінювати при забрудненні.

5.2. Кухня обладнується і оснащується:

     - технологічним обладнанням: плитою; електричними котлами для
води,   приготування   перших   страв,   молока тощо, відповідно
маркованими щодо їх об'єму і   призначення;   духовою   шафою;
електричною сковородою; м'ясорубкою; картоплечисткою; пристроєм
для    протирання;    овочерізкою;    електрокип'ятильником    для
забезпечення   резервного гарячого водопостачання; столами для
обробки продуктів харчування; шафами; стелажами; підтоварниками;
колодою для розрубування м'яса тощо. Виробничі столи повинні мати
покриття із нержавіючої сталі, дюралюмінію, алюмінію, оцинкованого
заліза (без швів на робочій поверхні із закругленими краями), а
також маркірування - окремо для сирої і готової продукції (для
м'яса, риби, овочів тощо). Столи, які покриті оцинкованим залізом,
допускаються   лише   для обробки сирого м'яса або риби. Для
виготовлення виробів з борошна допускаються столи з дерев'яною
гладкою поверхнею без щілин. Колода для розрубування м'яса повинна
бути виготовлена із дерева твердих порід (без тріщин), пофарбована
з   боків і встановлена на металеву підставку або дерев'яну
хрестовину заввишки 20 см. При появі глибоких зарубин та при
значному зношенні поверхню колоди періодично спилюють;

- холодильним обладнанням (холодильники побутові, холодильні
шафи, холодильні камери, прилавки, морозильні камери) з
термометрами для контролю температурного режиму під час збереження
продуктів харчування;

     - посудом різного розміру і призначення (каструлі, сковороди,
казани, відра, ополоники розливні, лопатки дерев'яні, веселки,
ложки, мірний посуд тощо), виготовленим з нержавіючої сталі,
алюмінію,   чавуну, дерева тощо. Емальований посуд може бути
використано лише для зберігання продуктів та для доставки готових
страв у групи, але при умові відсутності   пошкодження   емалі.
На зовнішню стінку казанів, каструль, ручки ополоників наносять
фарбою маркування щодо їх об'єму і призначення. Листи повинні бути
із заліза нелудженого. Баки і відра для зберігання запасу питної
води, посуд для перевезення сипучих продуктів (крупи, борошна)
допускаються із оцинкованого заліза;

- засобами вимірювання (терези товарні, гастрономічні), що
повинні бути промарковані окремо для сирої та готової продукції;

- інвентарем: наборами дощок, виготовлених з твердих порід
дерева, з гладкою поверхнею та ножів, що марковані відповідно до
призначення ("МС" - м'ясо сире, "МВ" - м'ясо варене, "РС" - риба
сира, "РВ" - риба варена, "РОс" - риба оселедець, "ОС" - овочі
сирі, "ОВ" - овочі варені, "Салат" - для салату з сирих або
квашених овочів, "Г" - гастрономія - для гастрономічних виробів:
сир твердий, ковбаса тощо, "Х" - хліб, "Т" - тісто).

5.3. У приміщенні харчоблоку, їдальні, буфетних груп повинні
бути інструкції щодо правил миття кухонного посуду, інвентарю та
обладнання. Мийні засоби, які використовуються у дошкільних
навчальних закладах, повинні мати позитивний висновок державної
санітарно-епідеміологічної експертизи про дозвіл на застосування в
навчальних закладах.

{ Пункт 5.3 глави 5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

5.4. Пристрій для протирання, овочерізки, м'ясорубки та інше
обладнання після приготування їжі розбирають, ретельно промивають
гарячою водою з миючим засобом, прополіскують окропом, висушують.
Металеві частини машин після миття необхідно просушувати у духовій
шафі. Холодильне обладнання розморожується і миється за
необхідності.

5.5. Колоду для розрубування м'яса одразу після використання
промивають гарячою водою, насухо зачищають ножем і посипають
сіллю.

5.6. Інвентар (дошки, ножі, веселки, качалки тощо), кухонний
посуд після використання очищають, миють водою (50 град.С) з
миючим засобом і ополіскують гарячою водою (температура
65 град.С), просушують на гратчастих полицях. Металевий інвентар
після миття прожарюють у духовій шафі.

5.7. Столи, ванни для миття кухонного посуду після закінчення
роботи миють миючими засобами.

5.8. Мочалки, ганчірки, щітки, йоржики після миття посуду,
кухонного інвентарю і столів промивають, перуть з миючим засобом,
прополіскують і висушують, при зношенні своєчасно замінюють на
нові.

     5.9. Столовий посуд у групах після приймання їжі дітьми
замочують у воді (50-60 град.С) з миючим засобом, ополіскують
гарячою   проточною водою. Спочатку обробляються чашки, потім
тарілки й в останню чергу миються столові прибори. Замочування з
миючим засобом здійснюють у першому відділенні мийної ванни, де
відмічено рівень заповнення водою, ополіскування проводиться у
другому відділенні під проточною водою. Чистий столовий посуд
просушують на гратчастих полицях на ребрі (забороняється витирати)
і зберігають у закритих шафах, а столові прибори - в ємностях,
ручками догори. Ємності для столових приборів, розноси   для
зберігання чистих чашок необхідно мити не рідше 1 разу на   день.
У період карантину за епідемічними показаннями посуд після миття
дезінфікують кип'ятінням після закипання впродовж 25 хвилин при
гострих кишкових інфекціях або 45 хвилин - при вірусному гепатиті.
Замість кип'ятіння можна використовувати знезаражування митого
посуду у духовій шафі.

5.10. Соски, пустушки після використання промивають і
кип'ятять впродовж 15 хвилин з моменту закипання води і зберігають
у скляному або емальованому посуді без води під кришкою.

5.11. Пляшечки від молочних сумішей промивають теплою
проточною водою йоржиком, знежирюють гірчицею, содою питною, після
чого кип'ятять 15 хвилин з моменту закипання і зберігають у
маркованому закритому кришкою посуді (емальованому, з нержавіючої
сталі).

5.12. Сита, серветки, марлю для проціджування і віджимання
після використання промивають у гарячій воді з миючими засобами,
після чого серветки і марлі кип'ятять і просушують.

5.13. Харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на
харчоблоці, недоїдки після харчування дітей у групах необхідно
збирати у спеціально маркіровані ємності, які наповнюються не
більше ніж на 2/3 об'єму. Незалежно від обсягу наповнювання
відходи виносять, їх випорожнюють наприкінці кожного дня,
промивають 2% розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою
водою і висушують.

5.14. Усі приміщення харчоблоку необхідно щодня прибирати
(витирати пил, мити підлогу тощо) з використанням мийних засобів,
які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної
експертизи та дозволені до застосування у навчальних закладах.
Один раз на місяць проводиться генеральне прибирання (опалювальних
приладів, підвіконь, стін тощо) із застосуванням мийних і
дезінфекційних засобів, дозволених до застосування у навчальних
закладах в установленому законодавством порядку.

{ Пункт 5.14 глави 5 в редакції Наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту N 202/165 ( z0440-13) від 26.02.2013 }

5.15. Інвентар для прибирання приміщень (тази, відра, щітки,
швабри, йоржики, ганчірки) необхідно маркувати. Тази, відра,
швабри підписуються масляною фарбою і закріплюються за кожним з
цехів, складами, туалетом. Інвентар для прибирання туалету
підписується червоною (жовтогарячою) фарбою або на край ганчірки
пришивається ґудзик червоного (жовтогарячого) кольору.

5.16. У приміщенні харчоблоку, їдальні, буфетних груп не
допускається наявність комах і гризунів, дозволяється використання
тільки механічних засобів боротьби з ними, хімічних препаратів
(принад), зареєстрованих в установленому законодавством порядку та
дозволених державною санітарно-епідеміологічною експертизою до
застосування в навчальних закладах лише за наявності захисних
контейнерів. На вікнах харчоблоку повинні бути сітки від мух.
Необхідно забезпечити недоступність приміщень для гризунів.

{ Пункт 5.16 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 202/165
( z0440-13) від 26.02.2013 }

5.17. Стояки побутової каналізації не дозволяється проводити
через приміщення харчоблоку за виключенням побутових приміщень
харчоблоку (роздягальня, душова, туалет), де вони закриваються
оштукатуреним коробом і забезпечуються устаткуванням для ревізії.

     5.18. Вхід до приміщень харчоблоку заборонено   стороннім
особам, за виключенням осіб, які здійснюють контроль або нагляд
відповідно до законодавства за умови використання ними санітарного
одягу. На харчоблоці категорично забороняється виготовляти харчову
продукцію не для потреб дошкільного навчального закладу   та
використовувати приміщення не за призначенням (святкування весіль,
днів народжень тощо). Під час роботи харчоблоку категорично
забороняється   проведення   ремонтних   робіт. Після проведення
будь-яких ремонтних робіт на харчоблоці необхідно   проводити
генеральне прибирання приміщень (незалежно від графіка прибирань).

5.19. Уся документація з організації харчування повинна бути
пронумерована, прошнурована, завірена підписом керівника і
печаткою закладу та зберігатися 1 рік. Книга

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 24 березня 2021 р. № 305
Київ

Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 786 від 28.07.2021
№ 823 від 11.08.2021
№ 871 від 18.08.2021}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;

Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

2^-¹. Установити, що до 1 січня 2022 р. в разі наявності укладених до 7 квітня 2021 р. договорів на постачання харчових продуктів або надання послуг з харчування, строк дії яких встановлено до 31 грудня 2021 р., можуть застосовуватись норми харчування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 “Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107).

{Постанову доповнено пунктом 2^-¹ згідно з Постановою КМ № 871 від 18.08.2021}

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади в шестимісячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абзацу другого пункту 1 та пункту 2 цієї постанови, пунктів 1-3, 8-54 Порядку, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з 1 вересня 2021 року.

Прем'єр-міністр України	Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 73
		ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305

НОРМИ
харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

1. Енергетична та поживна цінність їжі (вміст макро- і мікронутрієнтів) у закладах дошкільної, загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (далі - заклади) повинна відповідати загальним віковим потребам здобувачів освіти/дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.

2. Планування частки калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежить від режиму (кратності) харчування в закладі.

3. У разі споживання лише сніданку калорійність повинна становити 25-30 відсотків добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30-35 відсотків. Орієнтовна кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добова калорійність для різних вікових груп наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Вікова група	Енергетична цінність сніданку, вечері, ккал	Енергетична цінність обіду, ккал	Добова енергетична цінність, ккал
1-4 роки	350-415	415-485	1385
4-6 (7) років	425-510	510-595	1700
6*-11 років	525-630	630-735	2100
11-14 років	600-720	720-840	2400
14-18 років	675-810	810-945	2700

4. М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові, зернові, бобові продукти. Орієнтовна кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Вікова група	Кількість білку на сніданок, вечерю, грамів	Кількість білку на обід, грамів	Добова потреба у білку, грамів
1-4 роки	13-15	15-18	53
4-6 (7) років	14-17	17-20	58
6*-11 років	18-21	21-25	72
11-14 років	21-25	25-29	84
14-18 років	23-27	27-32	93

{Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

5. Орієнтовну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3.

{Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Щонайменше дві треті жиру, який споживається здобувачами освіти/дітьми, повинен надходити у вигляді ненасиченого жиру (ненасичених жирних кислот). Ненасичені жири включають незамінні жирні кислоти та жиророзчинні вітаміни, тому їх споживання обов’язкове для належного структурного та функціонального стану організму та його органів і систем, зокрема головного мозку, нервової системи, серця, кровоносних судин, ендокринної системи, органу зору, шкіри та волосся.

Надходження насичених жирів повинно бути обмежено на рівні не більше ніж 10 відсотків загальної добової калорійності та калорійності окремих страв.

Зменшення споживання насичених жирів переважно тваринного походження асоційоване із зменшенням ризику захворювань системи кровообігу.

Доцільною є заміна насичених жирів тваринного походження ненасиченими жирами рослинного походження та регулярна присутність морської риби у чергуванні страв.

Таблиця 3

Вікова група	Кількість жирів на сніданок, вечерю, грамів	Кількість жирів на обід, грамів	Добова потреба у жирах, грамів
1-4 роки	11-13	13-15	44
4-6 (7) років	14-16	16-19	56
6*-11 років	17-21	21-24	70
11-14 років	21-25	25-29	84
14-18 років	23-27	27-32	92

6. Здобувачі освіти/діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетними продуктами цієї групи є рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Орієнтовну кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено в таблиці 4.

{Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Вміст цукрів у харчових продуктах, призначених для продажу у буфетах, торговельних апаратах, які пропонуються здобувачам освіти/дітям у закладах, та у харчових продуктах, що використовуються для приготування готових страв, обмежується на рівні не більше 10 грамів на 100 грамів/мілілітрів харчового продукту.

Вміст цукрів, який міститься природно, не обмежується.

{Абзац третій пункту 6 в редакції Постанови КМ № 786 від 28.07.2021}

Під час приготування страв та виробів кількість цукрів, що додаються, не повинна перевищувати 5 грамів на 100 грамів/мілілітрів готової страви та/або виробу.

{Абзац четвертий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Харчові продукти, призначені для продажу у буфетах, торговельних апаратах, та страви, які пропонуються здобувачам освіти/дітям у закладах, повинні бути без додавання підсолоджувачів, синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсилювачів смаку та аромату.

Таблиця 4

Вікова група	Кількість вуглеводів на сніданок, вечерю, грамів	Кількість вуглеводів на обід, грамів	Добова потреба у вуглеводах, грамів
1-4 роки	48-58	58-67	194
4-6 (7) років	60-72	72-84	240
6*-11 років	73-88	88-103	295
11-14 років	81-98	98-114	327
14-18 років	93-112	112-131	375

7. Під час організації в закладах одно-, дво-, три-, чотири- або п’ятиразового харчування розрахунок калорійності за окремими прийомами їжі, кількості білків, жирів та вуглеводів проводиться відповідно до таблиці 5.

Таблиця 5

Прийоми їжі	Граничні норми добової калорійності для відповідної енергетичної та поживної (кількість білків, жирів та вуглеводів) цінності**, відсотків
Сніданок	25-30
Обід	30-35
Сніданок та обід	55-65
Сніданок, обід та вечеря	80-100
Сніданок, другий сніданок, обід та вечеря	85-100
Сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря	90-100

{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

У разі дотримання добової калорійності раціону та калорійності раціону за окремими прийомами їжі розрахунок кількості білків, жирів та вуглеводів не проводиться.

{Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

8. Ротація готових страв у примірному чотиритижневому сезонному меню планується відповідно до норм споживання основних груп харчових продуктів на сніданок/вечерю, обід та перекуси (другий сніданок/підвечірок), які наведено у додатках 1-9, 11 і 14, з урахуванням вимог, встановлених додатком 15.

Маса порції солі, що наведена у додатках 5 і 9, застосовується з 1 січня 2023 року. Розрахунок додаткової норми солі для приготування готових страв у період з 1 вересня 2021 р. до 31 грудня 2022 р. проводиться відповідно до таблиці 6.

Таблиця 6

Період	Додаткова норма
З 1 вересня до 31 грудня 2021 р.	75 відсотків норми для відповідної вікової групи
З 1 січня до 31 серпня 2022 р.	50 відсотків норми для відповідної вікової групи
З 1 вересня до 31 грудня 2022 р.	25 відсотків норми для відповідної вікової групи

{Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

9. До груп харчових продуктів не включені харчові продукти (наприклад, борошно, дріжджі, спеції, прянощі, сухарі панірувальні, томатна паста, лимонна кислота, цукор ванільний, крохмаль, сода, оцет, хліб і яйця (як допоміжні інгредієнти для страв та виробів з м’яса або риби, або птиці, або сиру кисломочного), гірчиця, хрін), що використовуються для приготування страв та видаються згідно із технологічною документацією на страви та вироби, що включені до примірного чотиритижневого сезонного меню.

У разі приготування хліба для сніданку, обіду або вечері, страв та борошняних кулінарних виробів для другого сніданку та/або підвечірку закладом або оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, харчові продукти, що використовуються для їх приготування, розраховуються згідно з технологічною документацією на страви та вироби, що включені до примірного чотиритижневого сезонного меню.

{Пункт 9 в редакції Постанови КМ № 786 від 28.07.2021}

10. Під час комбінації харчових продуктів, що відносяться до однієї групи, їх маса нетто розраховується пропорційно до маси нетто однієї порції, що зазначені в додатках 1-2, 5-6 і 9 (наприклад, сирники із сметаною - сир кисломолочний дві треті порції та сметана одна третя порції або в іншій пропорції залежно від страви).

Відхилення маси нетто порцій груп харчових продуктів, зазначених у додатках 1-2, 5-6 та 9, для конкретного прийому їжі допускається на рівні 5-10 відсотків.

Протягом тижня повинна бути дотримана загальна маса порцій таких груп харчових продуктів, як риба, птиця, свинина, телятина та яловичина.

Норми харчування щодо солі, цукру, какао та чаю вважаються такими, що виконані, за умови досягнення виконання 50 і більше відсотків норми, зазначеної в додатках 1, 5 і 9.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 786 від 28.07.2021}

11. Злакові, зернові, бобові та картопля, що використовуються для приготування перших страв, враховуються в загальну масу порцій злакових, бобових та картоплі для всіх прийомів їжі (сніданок, обід та вечеря) на тиждень.

{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

12. Здобувачам освіти/дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонується молоко безлактозне або рослинні напої.

{Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

13. Для здійснення закупівель маса харчових продуктів, що використовуються для приготування страв, розраховується у брутто згідно з технологічною документацією на страви та вироби.

{Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

14. Згідно з нормами споживання основних груп харчових продуктів, що встановлені додатками 1-8, 11 і 14, з урахуванням вимог, встановлених додатком 15, також забезпечуються харчуванням діти, які перебувають в закладах сфери соціального захисту.

15. Норми споживання основних груп харчових продуктів для здобувачів освіти/дітей віком від 14 років і старше, що встановлені додатками 5-8, також поширюються на здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

16. Норми споживання основних груп харчових продуктів для здобувачів освіти/дітей віком від 14 років і старше, що встановлені додатком 8, поширюються на здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які відповідно до законодавства перебувають на державному забезпеченні, здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які відповідно до законодавства перебувають на повному державному забезпеченні або яким в установленому законодавством порядку призначено опікуна чи піклувальника, та інші категорії здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до законодавства.

У разі відсутності можливості для організації повноцінного харчування категоріям здобувачів освіти, встановленим законодавством, у закладі освіти може виплачуватися грошова компенсація у розмірі вартості харчування у закладах освіти з цілодобовим перебуванням, у складі яких є пансіон, відповідного регіону з урахуванням торговельних націнок. Особам, яким в установленому законодавством порядку призначено опікуна чи піклувальника, виплачується вартість обіду.

17. Діти, хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу, забезпечуються харчуванням згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1752 “Про норми харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 52, ст. 2366; 2012 р., № 87, ст. 3544).

18. Учні ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою забезпечуються харчуванням згідно з нормою № 6 - ліцеїстська, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 14, ст. 739; 2014 р., № 97, ст. 2776; 2016 р., № 3, ст. 172, № 68, ст. 2281; 2018 р., № 88, ст. 2920).

19. Учні (студенти), які здобувають спортивну освіту у закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, забезпечуються харчуванням згідно з нормами та Порядком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 823 “Деякі питання організації харчування у закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання”.

{Норми доповнено пунктом 19 згідно з Постановою КМ № 823 від 11.08.2021}

__________
* Здобувачі освіти в закладах загальної середньої освіти.
** Енергетична та поживна цінність для кожного прийому їжі: сніданок - 25-30 відсотків; другий сніданок - 5-10 відсотків; обід - 30-35 відсотків; підвечірок - 5-10 відсотків; вечеря - 25-30 відсотків.

Додаток 1
до норм

НОРМИ
споживання основних груп харчових продуктів на сніданок, обід або вечерю у закладах дошкільної освіти у разі п’ятиденного перебування

Група харчових продуктів	Характеристика	Частота включення до складу сніданку, обіду або вечері	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи
Група харчових продуктів	Характеристика	Частота включення до складу сніданку, обіду або вечері	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	від 1 до 4 років	від 4 до 6 (7) років
Овочі	різноманітні, сезонні, крім картоплі; свіжі, заморожені або квашені	щодня на сніданок, обід та вечерю разом із зеленню квашені овочі можуть пропонуватися дітям, віком від 4 років не частіше ніж три рази на тиждень (по одному разу на сніданок, обід та вечерю)	15 порцій	60 грамів	80 грамів
Фрукти та ягоди	різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені	щодня на сніданок або вечерю, а також на обід	10 порцій	60 грамів	80 грамів
Соки	фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані соки без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	120 мілілітрів	180 мілілітрів
Фрукти та ягоди сушені	різноманітні, без додавання цукрів і підсолоджувачів	три рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	три порції	20 грамів	25 грамів
Злакові, зернові та бобові	перевага надається злаковим, зерновим кашам та макаронним виробам з вищим вмістом харчових волокон, слід чергувати з бобовими, в перших стравах	щодня у чергуванні із стравами з картоплі під час сніданку, обіду та вечері бобові пропонуються принаймні три рази на тиждень	15 порцій	80 грамів готової страви (каші або бобових, або макаронів)	100 грамів готової страви (каші або бобових, або макаронів)
Картопля	відварена без шкірки, запечена, тушкована або картопляне пюре, в перших стравах	під час сніданку, обіду або вечері з таким чергуванням: одна страва з картоплі на чотири - п’ять страв із злакових, зернових/бобових	чотири порції	80 грамів	100 грамів
Хліб	цільнозерновий хліб з пшеничного або житнього борошна, з високим вмістом харчових волокон та з обмеженим вмістом солі, який не перевищує 0,45 грама на 100 грамів хліба	щодня під час сніданку або вечері та під час обіду	10 порцій	30 грамів	30 грамів
Риба	різні сорти морської риби, маса порції - розморожена риба розроблена на філе із шкірою без кісток, або розроблена на філе без шкіри та кісток	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	40 грамів	60 грамів
Птиця	охолоджена/заморожена, крім водоплавної, маса порції без шкіри та кісток	шість разів на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	по дві порції на сніданок, обід та вечерю	45 грамів	60 грамів
Свинина, телятина, яловичина	охолоджена/заморожена, нежирні (менше 15 грамів жиру на 100 грамів м’яса) частини тушки, маса порції без кістки	два рази на тиждень під час обіду	дві порції	45 грамів	60 грамів
Яйця	варені, смажені з додаванням мінімальної кількості жиру, приготовлені до повної готовності	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	одна штука	одна штука
Молоко та молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	з кількістю цукрів не більше 10 грамів на 100 грамів, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D	щодня по одній порції під час сніданку та вечері два рази на тиждень під час обіду	10 порцій дві порції	150 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 100 мілілітрів йогурту або кефіру, або 100 грамів сиру кисломолочного, або 10 грамів сиру твердого, або 15 грамів сметани 10 грамів сиру твердого або 15 грамів сметани	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани 15 грамів сиру твердого або 25 грамів сметани
Насичені жири тваринного походження	масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру	щодня під час сніданку, обіду та вечері	15 порцій	2 грами	2,5 грама
Рослинні жири	рафінована соняшникова або кукурудзяна олія, або інша рафінована олія, що містить більше 50 відсотків мононенасичених жирів і менше ніж 40 відсотків поліненасичених жирів	щодня під час сніданку та вечері	10 порцій	4 грами	4,5 грама
		щодня під час обіду	5 порцій	5 грамів	5,5 грама
Сіль	кількість солі в готових продуктах і стравах обмежується, використовується лише йодована сіль	щодня під час сніданку, обіду та вечері	15 порцій	0,7 грама	1 грам
Цукор	обмежується додавання цукру та меду під час приготування страв і напоїв	щодня під час сніданку, обіду та вечері	по п’ять порцій на сніданок, обід та вечерю	до трирічного віку додавання цукру не дозволяється від 3 до 4 років 7,5 грама на сніданок, 10 грамів на обід та 7,5 грама на вечерю	7,5 грама на сніданок, 10 грамів на обід та 7,5 грама на вечерю
Какао	без додавання цукрів та підсолоджувачів	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	5 грамів	6 грамів
Чай	без вмісту кофеїну, без додавання цукрів та підсолоджувачів	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	0,2 грама	0,3 грама

{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 2
до норм

НОРМИ
споживання основних груп харчових продуктів у складі другого сніданку та підвечірку у закладах дошкільної освіти у разі п’ятиденного перебування

	Група харчових продуктів	Характеристика		Частота включення до складу другого сніданку або підвечірку	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи
	Група харчових продуктів	Характеристика		Частота включення до складу другого сніданку або підвечірку	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	від 1 до 4 років	від 4 до 6 (7) років
	Овочі	різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені, крім картоплі		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	60 грамів	80 грамів
	Фрукти і ягоди	різноманітні, сезонні, свіжі, сушені або заморожені		п’ять порцій свіжих або заморожених фруктів або ягід під час другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	60 грамів	80 грамів
	Фрукти і ягоди	різноманітні, сезонні, свіжі, сушені або заморожені		дві порції сушених фруктів або ягід під час другого сніданку або підвечірку	дві порції	20 грамів	25 грамів
	Борошняні кулінарні вироби	з вмістом солі до 0,3 грама на 100 грамів готового виробу, повинен містити не більше 5 грамів цукру, доданого під час приготування виробу, та не більше 10 грамів жиру на 100 грамів готового виробу		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	30 грамів готового виробу	50 грамів готового виробу
	Молоко та молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	з вмістом цукрів не більше 10 грамів на 100 грамів, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	150 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 100 мілілітрів йогурту, або 50 грамів сиру кисломолочного	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту, або 70 грамів сиру кисломолочного
__________ Примітки:			1. Протягом дня повинна бути комбінація груп харчових продуктів з їх щоденною ротацією (наприклад, у разі п’ятиразового харчування: перший день - на другий сніданок борошняні кулінарні вироби та овочі, на підвечірок молоко та молочні продукти з фруктами і ягодами; другий день - на другий сніданок овочі та фрукти і ягоди, на підвечірок борошняні кулінарні вироби з молоком та молочними продуктами). 2. У разі чотириразового режиму харчування (з другим сніданком або підвечірком) повинна здійснюватися комбінація груп харчових продуктів (наприклад, перший день - овочі та борошняні кулінарні вироби, другий день - фрукти і ягоди з молоком та молочними продуктами, третій день - фрукти і ягоди та овочі, четвертий день - борошняні кулінарні вироби з молоком та молочними продуктами, п’ятий день - овочі і молоко та молочні продукти).

{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 3
до норм

ОСОБЛИВОСТІ НОРМ
споживання основних груп харчових продуктів у закладах дошкільної освіти у разі шестиденного перебування

	Група харчових продуктів	Частота включення до складу окремих прийомів їжі
	Овочі різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені	одна порція щодня під час сніданку, обіду, вечері, а також одна порція щодня під час другого сніданку або підвечірку протягом тижня квашені овочі можуть пропонуватися дітям віком від 4 років не частіше ніж чотири рази на тиждень (одна порція на сніданок, дві - на обід та одна - на вечерю)
	Фрукти та ягоди свіжі або заморожені	по одній порції щодня під час двох прийомів їжі (на сніданок або на вечерю та обід), а також під час другого сніданку або підвечірку
	Соки фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	дві порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Фрукти та ягоди сушені	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері, а також три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Злакові, зернові та бобові	одна порція щодня під час сніданку, обіду, вечері, протягом тижня повинно бути дві - три порції страв з бобових злакові, зернові та бобові, що використовуються для приготування перших страв, враховуються в загальну кількість (масу) порцій на тиждень
	Картопля	п’ять порцій на тиждень з такою частотою чергування: одна порція страви з картоплі на чотири - п’ять страв із злакових, зернових/бобових картопля, що використовується для приготування перших страв, враховується в загальну кількість (масу) порцій на тиждень
	Хліб	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Риба морська	три порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Птиця охолоджена/ заморожена, крім водоплавної	шість порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Свинина, телятина, яловичина охолоджена/заморожена	три порції на тиждень під час обіду
	Яйця	три порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	по одній порції щодня під час сніданку і вечері, другого сніданку або підвечірку, а також три порції на тиждень під час обіду
	Борошняні кулінарні вироби	одна порція щодня під час другого сніданку або підвечірку
	Насичені жири тваринного походження (масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Рослинні жири (олія)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Сіль	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Цукор	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Какао	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Чай	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
__________ Примітки:	1. Розмір порцій та характеристики груп харчових продуктів зазначені в додатках 1 і 2 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.
	2. Приклад комбінації груп харчових продуктів для другого сніданку та підвечірку наведено у додатку 2 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 4
до норм

ОСОБЛИВОСТІ НОРМ
споживання основних груп харчових продуктів у закладах дошкільної освіти у разі семиденного перебування

	Група харчових продуктів	Частота включення до складу окремих прийомів їжі
	Овочі різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері, а також одна порція щодня під час другого сніданку або підвечірку протягом тижня квашені овочі можуть пропонуватися дітям віком від 4 років не частіше ніж шість разів на тиждень (дві порції на сніданок, дві - на обід та дві - на вечерю)
	Фрукти та ягоди свіжі або заморожені	по одній порції щодня під час двох прийомів їжі (на сніданок або на вечерю та обід), а також під час другого сніданку або підвечірку
	Соки фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	дві порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Фрукти та ягоди сушені	шість порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері, а також три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Злакові, зернові та бобові	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері, протягом тижня повинно бути дві - три порції страв з бобових злакові, зернові та бобові, що використовуються для приготування перших страв, враховуються в загальну кількість (масу) порцій на тиждень
	Картопля	шість порцій на тиждень з такою частотою чергування: одна порція страви з картоплі на чотири - п’ять страв із злакових, зернових/бобових картопля, що використовується для приготування перших страв, враховується в загальну кількість (масу) порцій на тиждень
	Хліб	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Риба морська	три порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Птиця охолоджена/ заморожена, крім водоплавної	сім порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Свинина, телятина, яловичина охолоджена/ заморожена	чотири порції на тиждень під час обіду
	Яйця	три порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	по одній порції щодня під час сніданку та вечері, одна порція щодня під час другого сніданку або підвечірку, а також три порції на тиждень під час обіду
	Борошняні кулінарні вироби	одна порція щодня під час другого сніданку або підвечірку
	Шоколад	три порції на тиждень, шоколад пропонується дітям віком від 4 років
	Насичені жири тваринного походження (масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Рослинні жири (олія)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Сіль	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Цукор	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Какао	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Чай	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
__________ Примітки:	1. Розмір порцій та характеристики груп харчових продуктів зазначені у додатках 1 і 2 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305. Розмір порції шоколаду становить 15 грамів.
	2. Приклад комбінації груп харчових продуктів для другого сніданку та підвечірку наведено у додатку 2 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

{Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 5
до норм

НОРМИ
споживання основних груп харчових продуктів на сніданок, обід та вечерю в закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку у разі п’ятиденного перебування

Група харчових продуктів	Характеристика	Частота включення до складу сніданку, обіду або вечері	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи
Група харчових продуктів	Характеристика	Частота включення до складу сніданку, обіду або вечері	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	від 6 до 11 років	від 11 до 14 років	від 14 до 18 років
Овочі	різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені	щодня на сніданок, обід та вечерю разом із зеленню квашені овочі можуть пропонуватися не частіше ніж три рази на тиждень (по одному разу на сніданок, обід та вечерю)	15 порцій	100 грамів	100 грамів	100 грамів
Фрукти та ягоди	різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені	щодня на сніданок або вечерю, а також на обід	10 порцій	100 грамів	100 грамів	100 грамів
Соки	фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані соки без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	200 мілілітрів	200 мілілітрів	200 мілілітрів
Фрукти та ягоди сушені, плоди шипшини сушені, горіхи, насіння	різноманітні, без додавання цукрів і підсолоджувачів	три рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	три порції	25 грамів	25 грамів	25 грамів
Злакові, зернові та бобові	перевага надається злаковим, зерновим кашам та макаронним виробам з вищим вмістом харчових волокон, слід чергувати з бобовими, в перших стравах	щодня в чергуванні із стравами з картоплі під час сніданку, обіду та вечері бобові пропонуються принаймні три рази на тиждень	15 порцій	120 грамів готової страви (каші або бобових, або макаронів)	150 грамів готової страви (каші або бобових, або макаронів)	150 грамів готової страви (каші або бобових, або макаронів)
Картопля	відварена без шкірки, запечена, тушкована або картопляне пюре, в перших стравах	під час сніданку, обіду або вечері з таким чергуванням: одна страва з картоплі на чотири - п’ять страв із злакових, зернових/бобових	чотири порції	120 грамів	150 грамів	150 грамів
Хліб	цільнозерновий хліб з високим вмістом харчових волокон та з обмеженим вмістом солі, який не перевищує 0,45 грама на 100 грамів хліба	щодня під час сніданку або вечері та під час обіду	10 порцій	30 грамів	50 грамів	50 грамів
Риба	різні сорти морської риби, маса порції - розморожена риба (розроблена на філе із шкірою без кісток, або розроблена на філе без шкіри та кісток)	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	60 грамів	90 грамів	120 грамів
Птиця	охолоджена/заморожена, крім водоплавної, маса порції без шкіри та кісток	шість разів на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	п’ять порцій під час сніданку або вечері, одна порція під час обіду	70 грамів	100 грамів	120 грамів
Свинина, телятина, яловичина	охолоджена/заморожена, нежирні (менше 15 грамів жиру на 100 грамів м’яса) частини тушки, маса порції без кістки	три рази на тиждень під час обіду	три порції	70 грамів	100 грамів	120 грамів
Яйця	варені, смажені з додаванням мінімальної кількості жиру, приготовлені до повної готовності	три рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	три порції	одна штука	одна штука	одна штука
Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	з кількістю цукрів не більше 10 грамів на 100 грамів, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D	щодня по одній порції під час сніданку та вечері	10 порцій	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 75 грамів сиру м’якого, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 75 грамів сиру м’якого, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 75 грамів сиру м’якого, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани
		три рази на тиждень під час обіду	три порції	75 грамів сиру м’якого або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани	75 грамів сиру м’якого або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани	75 грамів сиру м’якого або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани
Насичені жири тваринного походження	масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру	щодня під час сніданку, обіду та вечері	по п’ять порцій на сніданок та вечерю	3 грами	4 грами	4,5 грама
Насичені жири тваринного походження	масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру	щодня під час сніданку, обіду та вечері	п’ять порцій на обід	3,5 грама	4,5 грама	5,5 грама
Рослинні жири	рафінована соняшникова або кукурудзяна олія, або інша рафінована олія, що містить більше 50 відсотків мононенасичених жирів і менше ніж 40 відсотків поліненасичених жирів	щодня під час сніданку, обіду та вечері	по п’ять порцій на сніданок та вечерю	5,5 грама	6,5 грама	7,5 грама
Рослинні жири		щодня під час сніданку, обіду та вечері	п’ять порцій на обід	10 грамів	11 грамів	12 грамів
Сіль	кількість солі в готових продуктах і стравах обмежується, використовується лише йодована сіль	щодня під час сніданку, обіду та вечері	15 порцій	1 грам	1,5 грама	1,5 грама
Цукор	обмежується додавання цукру та меду під час приготування страв і напоїв	щодня під час сніданку, обіду та вечері	по п’ять порцій на сніданок та вечерю п’ять порцій на обід	7,5 грама	7,5 грама	7,5 грама
Цукор		щодня під час сніданку, обіду та вечері	по п’ять порцій на сніданок та вечерю п’ять порцій на обід	10 грамів	10 грамів	10 грамів
Какао	без додавання цукрів та підсолоджувачів	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	6 грамів	6 грамів	6 грамів
Чай	без додавання цукрів та підсолоджувачів	два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері	дві порції	0,5 грама	0,5 грама	0,5 грама

{Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 6
до норм

НОРМИ
споживання основних груп харчових продуктів у складі другого сніданку та підвечірку в закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку у разі п’ятиденного перебування

	Група харчових продуктів	Характеристика		Частота включення до складу другого сніданку або підвечірку	Кількість порцій на тиждень	Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи
	Група харчових продуктів	Характеристика		Частота включення до складу другого сніданку або підвечірку	Кількість порцій на тиждень	від 6 до 11 років	від 11 до 14 років	від 14 до 18 років
	Овочі	різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені, крім картоплі		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	100 грамів	100 грамів	100 грамів
	Фрукти, ягоди, плоди	різноманітні, сезонні, свіжі, сушені або заморожені		п’ять порцій свіжих або заморожених фруктів або ягід для другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	100 грамів	100 грамів	100 грамів
	Фрукти, ягоди, плоди	різноманітні, сезонні, свіжі, сушені або заморожені		три порції сушених фруктів або ягід, або плодів шипшини для другого сніданку або підвечірку	три порції	25 грамів	25 грамів	25 грамів
	Борошняні кулінарні вироби	з вмістом солі до 0,3 грама на 100 грамів готового виробу, повинен містити не більше 5 грамів цукру, доданого під час приготування виробу, та не більше 10 грамів жиру на 100 грамів готового виробу		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	три порції	60 грамів готового виробу	80 грамів готового виробу	80 грамів готового виробу
	Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	з вмістом цукрів не більше 10 грамів на 100 грамів, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	п’ять порцій	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту, або 100 грамів сиру кисломолочного	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту, або 100 грамів сиру кисломолочного	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту, або 100 грамів сиру кисломолочного
	Горіхи	без додавання цукрів, меду та солі, заборонені у разі наявності алергії		одна порція під час другого сніданку або підвечірку	дві порції	30 грамів	30 грамів	30 грамів
__________ Примітки:			1. Протягом дня повинна бути комбінація груп харчових продуктів з їх щоденною ротацією (наприклад, у разі п’ятиразового харчування: перший день - на другий сніданок борошняні кулінарні вироби та овочі, на підвечірок молоко та молочні продукти з фруктами і ягодами; другий день - на другий сніданок овочі та фрукти і ягоди, на підвечірок борошняні кулінарні вироби з молоком та молочними продуктами; третій день - на другий сніданок фрукти і ягоди з молоком та молочними продуктами, на підвечірок горіхи та овочі).
			2. У разі чотириразового режиму харчування (з другим сніданком або підвечірком) повинна здійснюватися комбінація груп харчових продуктів (наприклад, перший день - овочі та борошняні кулінарні вироби, другий день - фрукти і ягоди з молоком та молочними продуктами, третій день - овочі та горіхи, четвертий день - молоко та молочні продукти з фруктами і ягодами, п’ятий день - борошняні кулінарні вироби з молоком та молочними продуктами).

{Додаток 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 7
до норм

ОСОБЛИВОСТІ НОРМ
споживання основних груп харчових продуктів у закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку у разі шестиденного перебування

	Група харчових продуктів	Частота включення до складу окремих прийомів їжі
	Овочі різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені	по одній порції щодня під час сніданку, обіду та вечері, а також під час другого сніданку або підвечірку протягом тижня квашені овочі можуть пропонуватися не частіше ніж п’ять разів на тиждень (одна - дві порції на сніданок, дві - три - на обід та одна - дві - на вечерю)
	Фрукти та ягоди свіжі або заморожені	по одній порції щодня під час двох прийомів їжі (на сніданок або на вечерю та обід), а також під час другого сніданку або підвечірку
	Соки фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	дві порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Фрукти та ягоди сушені, плоди шипшини сушені, насіння	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері, а також три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Злакові, зернові та бобові	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері, протягом тижня повинно бути дві - три порції страв з бобових злакові, зернові та бобові, що використовуються для приготування перших страв, враховуються в загальну кількість (масу) порцій на тиждень
	Картопля	п’ять порцій на тиждень з такою частотою чергування: одна порція страви з картоплі на чотири - п’ять страв із злакових, зернових/бобових; картопля, що використовується для приготування перших страв, враховується в загальну кількість (масу) порцій за тиждень
	Хліб	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Риба морська	три порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Птиця охолоджена/ заморожена, крім водоплавної	сім порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Свинина, телятина, яловичина охолоджена/ заморожена	три порції на тиждень під час обіду
	Яйця	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	по одній порції щодня під час сніданку і вечері, під час другого сніданку або підвечірку, а також три порції на тиждень під час обіду
	Борошняні кулінарні вироби	три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Горіхи	три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Насичені жири тваринного походження (масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Рослинні жири (олія)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Сіль	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Цукор	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Какао	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Чай	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
__________ Примітки:		1. Розмір порцій та характеристики груп харчових продуктів зазначені у додатках 5 і 6 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.
		2. Приклад комбінації груп харчових продуктів для другого сніданку і підвечірку наведено у додатку 6 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

{Додаток 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 8
до норм

	Група харчових продуктів	Частота включення до складу окремих прийомів їжі
	Овочі різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені	по одній порції щодня під час сніданку, обіду та вечері, а також під час другого сніданку або підвечірку протягом тижня квашені овочі можуть пропонуватися не частіше ніж шість разів на тиждень (одна - дві порції на сніданок, три - чотири - на обід та одна - дві - на вечерю)
	Фрукти та ягоди свіжі або заморожені	по одній порції щодня під час двох прийомів їжі (на сніданок або на вечерю та обід), а також під час другого сніданку або підвечірку
	Соки фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	дві порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Фрукти та ягоди сушені, плоди шипшини сушені, насіння	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері, а також три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Злакові, зернові та бобові	одна порція щодня під час сніданку, обіду, вечері, протягом тижня повинно бути дві - три порції страв з бобових злакові, зернові та бобові, що використовуються для приготування перших страв, враховуються в загальну кількість (масу) порцій на тиждень
	Картопля	шість порцій на тиждень з такою частотою чергування: одна порція страви з картоплі на чотири - п’ять страв із злакових, зернових/бобових; картопля, що використовується для приготування перших страв, враховується в загальну кількість (масу) порцій за тиждень
	Хліб	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Риба морська	три порції на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Птиця охолоджена/ заморожена, крім водоплавної	вісім порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Свинина, телятина, яловичина охолоджена/ заморожена	чотири порції на тиждень під час обіду
	Яйця	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	по одній порції щодня під час сніданку і вечері, під час другого сніданку або підвечірку, а також три порції на тиждень під час обіду
	Борошняні кулінарні вироби	чотири порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Горіхи	три порції на тиждень під час другого сніданку або підвечірку
	Насичені жири тваринного походження (масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Рослинні жири (олія)	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Сіль	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Цукор	одна порція щодня під час сніданку, обіду та вечері
	Шоколад	три порції на тиждень
	Какао	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
	Чай	п’ять порцій на тиждень під час сніданку, обіду або вечері
__________ Примітки:		1. Розмір порцій та характеристики груп харчових продуктів зазначені у додатках 5 і 6 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305. Розмір порції шоколаду становить 20 грамів.
		2. Приклад комбінації груп харчових продуктів для другого сніданку і підвечірку наведено у додатку 6 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

{Додаток 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 9
до норм

НОРМИ
споживання основних груп харчових продуктів для організації одноразового харчування в закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку у разі п’ятиденного перебування

Група харчових продуктів	Характеристика	Частота включення	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи
Група харчових продуктів	Характеристика	Частота включення	Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень	від 6 до 11 років	від 11 до 14 років	від 14 до 18 років
Овочі	різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені	щодня разом із зеленню квашені овочі можуть пропонуватися не частіше ніж один раз на тиждень	п’ять порцій	100 грамів	100 грамів	100 грамів
Фрукти та ягоди	різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені	щодня	п’ять порцій	100 грамів	100 грамів	100 грамів
Соки	фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані соки без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 грама натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мілілітрів готового продукту	один раз на тиждень	одна порція	200 мілілітрів	200 мілілітрів	200 мілілітрів
Фрукти та ягоди сушені, плоди шипшини сушені, горіхи, насіння	різноманітні, без додавання цукрів і підсолоджу-вачів	два рази на тиждень	дві порції	25 грамів	25 грамів	25 грамів
Злакові, зернові та бобові	перевага надається злаковим кашам та макаронним виробам з вищим вмістом харчових волокон, рекомендується чергування з бобовими	чотири рази на тиждень, при цьому бобові пропонуються принаймні один раз на тиждень	чотири порції	120 грамів готової каші або бобових, або макаронів	150 грамів готової каші або бобових, або макаронів	150 грамів готової каші або бобових, або макаронів
Картопля	відварена без шкірки, запечена, тушкована або картопляне пюре	один раз на тиждень	одна порція	120 грамів	150 грамів	150 грамів
Хліб	цільнозерновий хліб з високим вмістом харчових волокон та з обмеженим вмістом солі, який не перевищує 0,45 грама на 100 грамів хліба	три рази на тиждень	три порції	30 грамів	50 грамів	50 грамів
Риба	різні сорти морської риби, маса порції - розморожена риба розроблена на філе із шкірою без кісток, або розроблена на філе без шкіри та кісток	один раз на тиждень	одна порція	60 грамів	90 грамів	120 грамів
Птиця	охолоджена/заморожена, крім водоплавної, маса порції без шкіри та кісток	два рази на тиждень	дві порції	70 грамів	100 грамів	120 грамів
Яйця	варені, смажені з додаванням мінімальної кількості жиру, приготовлені до повної готовності	один раз на тиждень	одна порція	одна штука	одна штука	одна штука
Молоко і молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини	з кількістю цукрів не більше 10 грамів на 100 грамів, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D	щодня	п’ять порцій	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 75 грамів сиру м’якого, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 75 грамів сиру м’якого, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани	200 мілілітрів молока або рослинних напоїв або 125 мілілітрів йогурту або кефіру, або 125 грамів сиру кисломолочного, або 75 грамів сиру м’якого, або 15 грамів сиру твердого, або 25 грамів сметани
Насичені жири тваринного походження	масло вершкове, що містить не менше ніж 72 відсотки жиру	щодня	п’ять порцій	3 грами	4 грами	4,5 грама
Рослинні жири	рафінована соняшникова або кукурудзяна олія, або інша рафінована олія, що містить більше 50 відсотків мононенасичених жирів і менше ніж 40 відсотків поліненасичених жирів	щодня	п’ять порцій	5,5 грама	6,5 грама	7,5 грама
Сіль	кількість солі в готових продуктах і стравах обмежується, використовується лише йодована сіль	щодня	п’ять порцій	1 грам	1,5 грама	1,5 грама
Цукор	обмежується додавання цукру та меду під час приготування страв і напоїв	щодня	п’ять порцій	7,5 грама	7,5 грама	7,5 грама
Какао	без додавання цукрів та підсолоджувачів	один раз на тиждень	одна порція	6 грамів	6 грамів	6 грамів
Чай	без додавання цукрів та підсолоджувачів	один раз на тиждень	одна порція	0,5 грама	0,5 грама	0,5 грама

{Додаток 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 10
до норм

ДОБОВА ПОТРЕБА
у рідині для дітей і підлітків різних вікових груп

	Вікова група	Об’єм рідини, літрів
	Від 1 до 4 років	1 -1,3
	Від 4 до 6 років	1,2-1,7
	Від 6 до 11 років	1,5-2
	Від 11 до 14 років	1,7-2,3
	Від 14 до 18 років	2,3-3,2
__________ Примітка.		Потреба у рідині забезпечується за рахунок питної води та безкалорійних напоїв без урахування рідких страв та напоїв з калоріями (молочні напої, сік тощо).

Додаток 11
до норм

ОСОБЛИВОСТІ
забезпечення харчуванням здобувачів освіти/дітей з особливими дієтичними потребами

Причини особливих дієтичних потреб	Обов’язкове надання спеціальної інформації здобувачам освіти/дітям	Необхідність коригування енергетичної цінності страв (калорійності)	Необхідність виключення, обмеження кількості або заміни харчових продуктів	Невідкладна допомога у разі гострих ускладнень
Цукровий діабет	кількість вуглеводів у страві, напої; загальна кількість вуглеводів на основні прийоми їжі чи перекуси забезпечення відповідності часу прийому їжі, кількості вуглеводів, фізичних навантажень рекомендаціям лікаря загальної практики - сімейного лікаря чи лікаря-педіатра	відсутня	відсутня	у разі підозри виникнення гіпоглікемічного стану - вимірювання рівня глюкози (якщо отриманні результати становлять < 4 ммоль/л, вживання простих вуглеводів (соку, твердих цукерок, таблеток з глюкозою)
Харчова алергія	перелік алергенів у готових стравах (молоко, яйця, риба та морепродукти, злакові продукти, горіхи, бобові продукти тощо відповідно до додатка 1 до Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”)	відсутня	у разі підтвердженої харчової алергії (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби (на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я) здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) необхідно ретельно дотримуватися рекомендацій, зазначених лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром у довідці, щодо повного виключення харчових продуктів і страв із вмістом харчових алергенів	у разі наявності ознак анафілаксії - внутришньо-м’язова ін’єкція епінефрину (адреналіну)
Целіакія (непереносимість глютену)	наявність глютену та його слідів	відсутня	у разі підтвердження діагнозу целіакія (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби (на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я) здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) необхідно ретельно дотримуватися безглютенової дієти	відсутня
Лактазна недостатність (непереносимість лактози)	кількість лактози у страві чи напої	відсутня	у разі наявності медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом непереносимість лактози (на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я), необхідно обмежити споживання лактози відповідно до рекомендацій, наданих лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром у довідці	відсутня
Вроджені порушення метаболізму (фенілкетонурія тощо)	наявність рослинного або тваринного білка у страві чи напої	відсутня	у разі наявності медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом фенілкетонурія, інші вродженні порушення метаболізму, необхідно виключити звичайні харчові продукти із вмістом білка та замінити їх лікувальним харчуванням (спеціальні харчові продукти, дієтичні добавки, призначені для хворих на фенілкетонурію, інші вродженні порушення метаболізму) відповідно до рекомендацій, наданих лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром у довідці	відсутня
__________ Примітки:	1. Забезпечення лікувального харчування для здобувачів освіти/дітей, хворих на фенілкетонурію, інші вродженні порушення метаболізму, здійснюється відповідно до законодавства.
__________ Примітки:	2. Здобувачам освіти/дітям з підтвердженим діагнозом целіакія (непереносимість глютену) та алергія на глютен з метою дотримання безглютенової дієти повинні пропонуватися продукти і страви, що не містять глютену та його слідів.

{Додаток 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 12
до норм
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 28 липня 2021 р. № 786)

ІНФОРМАЦІЯ
про харчові продукти щодо вмісту глютену для організації дієтичного харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Харчові продукти, які природно не містять глютену

Овочі

Картопля

Кукурудза

Гарбуз

Фрукти

Ягоди

Бобові

Злакові - рис, кіноа, пшоно, амарант, сорго, тефф

Горіхи

Гречка

Насіння

Яйця

М’ясо та риба

Молочні продукти

Рослинна олія

Вода

Фруктовий та овочевий сік

Чай

Какао

Харчові продукти, які містять глютен та повинні бути виключені із харчування у разі підтвердження діагнозу целіакія та/або алергія на глютен

Пшениця, у тому числі манна крупа, булгур, кус-кус

Жито

Ячмінь

Овес

Тритікале

Хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби, у складі яких є пшеничне, житнє, ячмінне, вівсяне борошно, крохмаль (у маркуванні якого зазначено, що в його складі можуть бути сліди глютену), ячмінна патока

Макаронні вироби, у складі яких є пшеничне, житнє, вівсяне борошно, крохмаль (у маркуванні якого зазначено, що в його складі можуть бути сліди глютену)

Страви та вироби з м’яса, риби, у складі яких є пшеничне, житнє, ячмінне, вівсяне борошно, крохмаль (у маркуванні якого зазначено, що в його складі можуть бути сліди глютену)

Молочні продукти, у складі яких є пшениця, жито, ячмінь або овес

Напої на основі солоду ячменю, пшениці або жита

Напої з обсмаженого зерна (ячменю, жита, пшениці) та цикорію

Харчові продукти, які містять сліди глютену та повинні бути виключені із харчування у разі підтвердження діагнозу целіакія та/або алергія на глютен

Кетчупи, гірчиця, у маркуванні яких зазначено, що в їх складі можуть бути сліди глютену

Молочні продукти, у маркуванні яких зазначено, що в їх складі можуть бути сліди глютену

Вироби з картоплі та кукурудзи, у складі яких є ячмінна патока

Гранульований чай, розчинні какао-суміші, у маркуванні яких зазначено, що в їх складі можуть бути сліди глютену

Сухі прянощі, у маркуванні яких зазначено, що в їх складі можуть бути сліди глютену

Сушені овочі та фрукти, у маркуванні яких зазначено, що в їх складі можуть бути сліди глютену

Шоколад, у маркуванні якого зазначено, що в його складі можуть бути сліди глютену

{Додаток 12 в редакції Постанови КМ № 786 від 28.07.2021}

Додаток 13
до норм

ІНФОРМАЦІЯ
про вміст речовин та готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості

Індекс алергену або непереносимої речовини		Розшифровка індексів алергенів або непереносимих речовин
Г		глютен або його сліди
Л		лактоза
{Позицію виключено на підставі Постанови КМ № 871 від 18.08.2021}
ЗП		злакові продукти
РП		ракоподібні продукти
Я		яйця
Р		риба
А		арахіс
СБ		соєві боби
МП		молочні продукти
ГХ		горіхи
С		селера
ГЦ		гірчиця
К		кунжут
ЛП		люпін
М		молюски
__________ Примітки:	1. Інформація про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини обов’язково зазначається в меню відповідним індексом в дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів). 2. Інформація з розшифровкою індексів алергенів або непереносимих речовин розміщується біля меню.

{Додаток 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 871 від 18.08.2021}

Додаток 14
до норм

НОРМИ
споживання грудного молока, дитячих сумішей (початкових та для подальшого годування) та харчових продуктів прикорму для дітей першого року життя

Вік дитини	Грудне молоко або дитяча суміш початкова або для подальшого годування (бажано до якої додано залізо)	Злакові продукти	Фрукти та овочі	М’ясо та інша білкова їжа
0-4 місяці	вісім - дванадцять годувань, 60-180 мілілітрів на годування, 600-900 мілілітрів на день
4-6 місяців	чотири - шість годувань, 120-180 мілілітрів на годування, 600-900 мілілітрів на день
6-8 місяців	три - п’ять годувань, 180-240 мілілітрів на годування, 800-1000 мілілітрів на день	дві - три порції на день: злакова каша для дітей грудного віку (бажано до якої додано залізо) хліб (20 грамів), крекери для дітей грудного віку (дві штуки)	одна порція на день - дитяче пюре, пюре з фруктів/овочів; уникати комбінації м’яса та овочів	одна порція на день - пюре з м’яса або бобових
8-10 місяців	три - чотири годування, 210-240 мілілітрів на годування, 800-1000 мілілітрів на день	дві - три порції на день: злакова каша для дітей грудного віку (бажано до якої додано залізо) хліб (20 грамів), крекери для дітей грудного віку (дві штуки)	дві - три порції на день - дитяче пюре, пюре з фруктів/овочів; уникати комбінації м’яса та овочів	30-60 грамів на день - пюре з м’яса або бобових, страви із сиру кисломолочного
10-12 місяців	три - чотири годування, 210-240 мілілітрів на годування, 800-1000 мілілітрів на день	чотири порції на день: злакова каша для дітей грудного віку (бажано до якої додано залізо) хліб (20 грамів), крекери для дітей грудного віку (дві штуки)	чотири порції на день - м’які овочі та фрукти або пюре	30-60 грамів на день - пюре з м’яса або бобових, рубленого м’яса, сиру кисломолочного

ОЗНАКИ
голоду та насичення

	Ознаки	Вік дитини
	Ознаки	0-4 місяці	4-6 місяців	6-8 місяців	8-10 місяців	10-12 місяців
	Ознаки голоду	плач або збудження, пильний погляд на вихователя, відкриття рота під час годування, піднесення ручок до рота	плач або збудження, пильний погляд на вихователя, відкриття рота під час годування	протягування ручок до ложки або їжі, вказування на їжу	протягування ручок до ложки або їжі, вказування на їжу, прояви збудження під час отримання їжі	прояви бажання до отримання певної їжі за допомогою звуків або слів
	Ознаки насичення	припинення смоктання, проливання, випльовування соски, засинання	відвертання голови, припинення смоктання, відволікання на сторонні речі	уповільнення споживання їжі, закриття рота, відштовхування їжі або гра з нею	відштовхування їжі, уповільнення споживання їжі	хитання головою, показуючи, що більше не хоче
__________ Примітки:		1. Застосування суміші дозволяється лише у разі неможливості грудного вигодовування або за медичними показаннями.
		2. Одна порція становить дві столові ложки.
		3. Розрахунок потреби харчових продуктів для закупівлі здійснюється з розрахунку максимальної потреби дітей відповідних вікових груп у харчових продуктах.

Додаток 15
до норм

ОСОБЛИВОСТІ
харчування здобувачів освіти, які активно займаються спортом

Добова енергетична цінність харчування для здобувачів освіти, які активно займаються спортом (за статтю і віком)

Вік (років)	Хлопці (ккал на день)	Дівчата (ккал на день)
6-9	2100	2100
9-10	2275	2125
10-11	2475	2300
11-12	2700	2475
12-13	2925	2625
13-14	3175	2725
14-15	3450	2855
15-16	3650	2875
16-17	3825	2875
17-18	3925	2875

Додаткова кількість
основних груп харчових продуктів для здобувачів освіти, які активно займаються спортом (за віковими групами)

Група харчових продуктів	Додаткова норма харчових продуктів для вікової групи
	6-10 років	11-14 років	14-18 років
Фрукти і ягоди	одна порція після тренування
Злакові, хліб та бобові		150 грамів готової каші, хлібу, бобових або макаронів на добу
Картопля		25 відсотків норми для відповідної вікової групи
Риба	25 відсотків норми для відповідної вікової групи	50 відсотків норми для відповідної вікової групи
Птиця	25 відсотків норми для відповідної вікової групи	50 відсотків норми для відповідної вікової групи
Свинина, телятина, яловичина	25 відсотків норми для відповідної вікової групи	50 відсотків норми для відповідної вікової групи
Яйця	три штуки на тиждень	п’ять штук на тиждень	сім штук на тиждень
Молоко і молочні продукти	25 відсотків норми для відповідної вікової групи

Додаткова потреба
у білках, вуглеводах та рідині для здобувачів освіти, які активно займаються спортом

	Назва речовини		Додаткова потреба
	Білок		1,2-1,8 грама на 1 кілограм маси тіла на добу (м’ясо, риба, яйця, молочні продукти, злакові, бобові, горіхи) після тренування - 20 грамів білка після фізичного навантаження
	Вуглеводи		під час тренування - 30-60 грамів на одну годину тренування (для тренувань, які тривають понад одну годину) після тренування - 1-1,5 грама на 1 кілограм маси тіла протягом 30 хвилин після фізичного навантаження
	Рідина		перед тренуванням - 5-7 мілілтрів на 1 кілограм маси тіла за чотири години перед тренуванням під час тренування - залежно від рівня потовиділення для підтримки маси тіла під час фізичного навантаження після тренування - 900-1350 мілілітрів, доцільно також відновити баланс натрію в разі значного потовиділення
__________ Примітка.		Додаткова потреба визначається з урахуванням норм споживання, встановлених додатками 5-8 до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 березня 2021 р. № 305

ПОРЯДОК
організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає принципи планування та механізм організації харчування здобувачів освіти/дітей у закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти (далі - заклади освіти), дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (далі - заклади оздоровлення та відпочинку) з метою створення безпечного, здорового освітнього середовища та безпечних умов для оздоровлення та відпочинку.

2. Планування та організація харчування здійснюються відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про оздоровлення та відпочинок дітей”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”, “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, санітарного законодавства та цього Порядку.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) аутсорсинг - спосіб організації харчування здобувачів освіти/дітей, що передбачає виготовлення та реалізацію готових страв оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, з використанням матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку;

2) бракераж - оцінка кількості харчових продуктів та/або готових страв, їх якості за смаком (виключно готових страв), запахом, зовнішнім виглядом, кольором, консистенцією, наявністю супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, умовами зберігання, відповідності мінімальному терміну придатності харчового продукту або терміну придатності, який зазначається датою “вжити до”;

3) бракеражний журнал - журнал, до якого вносяться результати проведеного бракеражу, що ведеться в електронній або паперовій формі. У разі ведення такого журналу в паперовій формі він повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку та печаткою такого закладу. Журнал може вестися в електронній формі за умови впровадження технологій, що унеможливлюють модифікацію внесених до нього даних, а також дадуть змогу однозначно ідентифікувати особу, що внесла запис до журналу;

4) відповідальна особа - працівник, визначений наказом керівника закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку відповідальним за організацію харчування у закладі;

5) готова страва - харчовий продукт (страва чи виріб, напій), готовий до споживання здобувачем освіти/дитиною;

6) кейтеринг - спосіб організації харчування здобувачів освіти/дітей, що передбачає доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування;

7) меню-розклад - документ, складений на основі примірного чотиритижневого сезонного меню з урахуванням технологічної документації на страви та вироби, наявних харчових продуктів, в якому зазначається повна назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи, кількість порцій для здобувачів освіти/дітей різних вікових категорій, кількість продуктів харчування, необхідних для виконання меню (вага брутто/нетто): у чисельнику - на одного здобувача освіти/дитину, у знаменнику - на всіх здобувачів освіти/дітей;

8) постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування - оператор ринку харчових продуктів, що здійснює постачання харчових продуктів, готових страв та/або послуг з харчування;

9) примірне чотиритижневе сезонне меню - документ, що містить набір страв, вихід (масу) їх порцій для різних вікових груп, враховує особливі дієтичні потреби здобувачів освіти/дітей (у разі наявності), сезонність (осінь, зима, весна, літо);

10) технологічно-оброблені м’ясні та рибні харчові продукти - харчові продукти, що піддавалися переробці, крім поділу на частини, розрізання, виділення кісток, рублення, ламання, зняття шкіри, чищення, тримінгу, зняття шкаралупи або іншої оболонки, охолодження, замороження, розмороження та в своєму складі містять інші компоненти, крім риби і м’яса.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному, зокрема, в Законах України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про оздоровлення та відпочинок дітей”.

4. Засновник (засновники) закладів освіти забезпечують безоплатне гаряче харчування в державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів відповідних бюджетів відповідно до встановленого в закладі освіти режиму (кратності) харчування для:

дітей-сиріт;

дітей, позбавлених батьківського піклування;

дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах);

дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;

учнів закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, що проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.

Розподіл коштів на організацію безоплатного гарячого харчування здобувачів освіти, облік і звітність за використання коштів, які виділяються на безоплатне харчування в закладах освіти, здійснюються відповідно до законодавства.

Забезпечення безоплатним гарячим харчуванням за рахунок бюджетних коштів здійснюється на підставі документів, що підтверджують таке право відповідно до законодавства.

Ведення обліку здобувачів освіти, що забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням, у тому числі здобувачів освіти, які мають особливі дієтичні потреби, здійснюється класним керівником/вихователем, який щодня (сьогодні на завтра) надає відповідну інформацію відповідальній особі та уточнює її зранку поточного дня.

5. Харчування у закладі освіти здійснюється тільки у робочі дні.

У вихідні та святкові дні здійснюється харчування здобувачів освіти, що проживають у пансіоні закладу освіти (за заявою одного з батьків або інших законних представників).

Харчування дітей у чергових групах закладів дошкільної освіти у вихідні, неробочі та святкові дні здійснюється відповідно до цього Порядку.

Харчування здобувачів освіти з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на повному державному забезпеченні, здійснюється відповідно до законодавства.

6. Компенсація за безоплатне гаряче харчування в закладах освіти здійснюється у випадках, визначених законодавством.

Компенсація не здійснюється:

у разі відсутності здобувачів освіти у закладі освіти під час освітнього процесу за однією з інституційних форм здобуття освіти;

для здобувачів освіти, що здобувають освіту за однією з індивідуальних форм здобуття освіти, а також за дистанційною формою здобуття освіти;

під час організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання протягом дня незалежно від форми здобуття освіти, зокрема у разі виникнення надзвичайних ситуацій, встановлення карантинних обмежень.

7. Харчування здобувачів освіти, що не підлягають безоплатному гарячому харчуванню за рахунок коштів місцевих бюджетів у закладах освіти, здійснюється за готівковим та/або безготівковим розрахунком, зокрема за допомогою електронного платіжного засобу (платіжної картки), що визначається в умовах договору між замовником та постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування.

8. Потреби закладів освіти на організацію гарячого харчування задовольняються засновником (засновниками) таких закладів першочергово відповідно до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 (далі - норми харчування), та вимог цього Порядку.

Вартість харчування в закладах дошкільної освіти переглядається і встановлюється засновником (засновниками) таких закладів щороку відповідно до норм харчування з урахуванням режиму (кратності) харчування. Для забезпечення повноцінного раціону обсяги видатків на харчування здобувачів освіти закладів дошкільної освіти за рішенням засновника (засновників) можуть регулюватися встановленням відсотка батьківської доплати.

Вартість безоплатного гарячого харчування в закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, встановлюється засновником (засновниками) таких закладів щороку відповідно до норм харчування з урахуванням режиму (кратності) харчування.

З метою зменшення вартості порції рекомендується мінімізувати розмір встановлених відповідно до законодавства граничних торговельних надбавок (націнок) на готові страви, що реалізуються у закладах освіти.

9. Засновник (засновники), керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку вживають заходів до укомплектування відповідних закладів професійними медичними працівниками, працівниками їдалень (харчоблоків) у межах штатного розпису, а також організації підвищення рівня їх професійної підготовки.

10. Засновник (засновники), керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку створюють умови для забезпечення харчування здобувачів освіти/дітей з особливими дієтичними потребами, у тому числі з непереносимістю глютену та лактози.

Забезпечення таким харчуванням здійснюється за наявності медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленням діагнозу.

Для здобувачів освіти/дітей, що потребують лікувального харчування (спеціальних харчових продуктів, дієтичних добавок, призначених для хворих на фенілкетонурію та інші вроджені порушення метаболізму), створюються умови для споживання такого харчування за заявою одного з батьків або інших законних представників. Забезпечення таким харчуванням здійснюється відповідно до законодавства та не належить до обов’язків засновника (засновників), керівників зазначених закладів.

У разі прийняття рішення засновником (засновниками) таких закладів здобувачі освіти/діти, що потребують лікувального харчування (спеціальних харчових продуктів, дієтичних добавок, призначених для хворих на фенілкетонурію та інші вроджені порушення метаболізму), можуть забезпечуватися таким харчуванням.

11. Відповідальність за планування та організацію харчування в закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку, матеріально-технічне забезпечення їдальні (харчоблоку), буфету, безпечність та якість сировини, харчових продуктів та готових страв, дотримання вимог санітарного законодавства та законодавства з питань безпечності та якості харчових продуктів, виконання норм харчування, відповідність меню та асортименту буфету несе засновник (засновники), керівник відповідного закладу, а також постачальник (постачальники) харчових продуктів та/або послуг з харчування.

Засновник (засновники) зазначених закладів забезпечує проведення закупівель харчових продуктів та/або послуг з харчування відповідно до встановленої вартості харчування.

Організація харчування, а також ведення відповідної документації може здійснюватися за допомогою автоматизованої системи.

Для здійснення контролю за дотриманням норм харчування медичний працівник веде журнал обліку виконання норм харчування, який заповнюється щодня на підставі меню-розкладу. Аналіз виконання норм харчування проводиться один раз на чотири тижні. Результати проведеного аналізу щомісяця доводяться до відома керівника відповідного закладу.

12. Контроль за організацією харчування, дотриманням вимог санітарного законодавства та законодавства з питань безпечності та якості харчових продуктів здійснюється відповідно до законодавства.

Якість харчування оцінюється за лабораторними дослідженнями (випробуваннями) одного прийому їжі, а також денного раціону. При цьому для лабораторних досліджень (випробувань) відбираються страви одного прийому їжі, а страви інших прийомів їжі цього дня оцінюються теоретично за меню-розкладом.

Організація харчування

13. Організація харчування у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку здійснюється з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).

14. Організація харчування передбачає:

1) визначення режиму (кратності), способу, форми та графіка харчування відповідно до особливостей контингенту здобувачів освіти/дітей в закладі освіти та закладі оздоровлення та відпочинку, їх матеріально-технічного забезпечення, наявності відповідних приміщень;

2) визначення відповідальної особи;

3) здійснення закупівель харчових продуктів та/або послуг з харчування;

4) складення примірного чотиритижневого сезонного меню та щоденного меню-розкладу;

5) прийом та бракераж харчових продуктів та/або готових страв та заповнення відповідних бракеражних журналів (бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів; бракеражного журналу готових страв, виготовлених закладом освіти або закладом оздоровлення та відпочинку самостійно та/або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг); бракеражного журналу готових страв, що надійшли від оператора ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування для закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку (кейтеринг);

6) ведення обліку здобувачів освіти/дітей, що забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням за рахунок бюджетних коштів та гарячим харчуванням за власні або інші залучені кошти, у тому числі здобувачів освіти/дітей з особливими дієтичними потребами;

7) приготування та реалізацію готових страв, обіг харчових продуктів;

8) здійснення внутрішнього контролю за якістю харчових продуктів та/або готових страв, організацією харчування, дотриманням вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та якість харчових продуктів;

9) ведення документації з організації харчування. Орієнтовний перелік документів наведено в додатку;

10) взаємодію учасників освітнього процесу, процесу оздоровлення та відпочинку дітей, постачальника (постачальників) харчових продуктів та/або послуг з харчування, засновників відповідних закладів, органів управління у сфері освіти, соціальній сфері та у сфері охорони здоров’я, територіальних органів Держпродспоживслужби;

11) постійне оновлення та підтримку у належному робочому стані обладнання та устатковання їдальні (харчоблоку), посуду, меблів, систем енергозабезпечення, водопостачання та водовідведення, вентиляції та очистки повітря, забезпечення створення умов для зберігання харчових продуктів, готових страв;

12) укомплектування штату працівників закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку відповідно до вимог діючих типових штатних нормативів, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах;

13) забезпечення питного режиму здобувачів освіти/дітей.

15. Способами організації харчування є:

1) приготування та реалізація готових страв закладом освіти та закладом оздоровлення та відпочинку самостійно (працівниками, що входять до штатного розпису закладу);

2) організація харчування постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг). У такому разі штат їдальні (харчоблоку), буфету не належить до штатного розпису відповідного закладу.

У закладах дошкільної освіти кейтеринг застосовується в разі відсутності харчоблоку, а також, як виняток, організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку такого закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу;

3) організація роздрібної торгівлі харчовими продуктами через буфет, торговельні автомати тощо (окремо або у поєднанні з іншим способом, визначеним цим пунктом), крім закладів дошкільної освіти.

16. Режим (кратність) харчування може організовуватися:

одноразово - сніданок;

дворазово - сніданок та обід;

триразово - сніданок, обід та підвечірок або вечеря;

чотириразово - сніданок, обід, підвечірок, вечеря;

п’ятиразово - сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.

У закладах загальної середньої освіти для здобувачів освіти 1-11 (12) класів незалежно від навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання) повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування відповідно до норм харчування.

За заявою одного з батьків або інших законних представників здобувачам загальної середньої освіти можуть надаватися гарячі обіди.

Для здобувачів загальної середньої освіти, зарахованих до груп подовженого дня, залежно від режиму роботи таких груп організовується триразове (сніданок, обід та підвечірок) харчування (для 1-4 класів) та дворазове (для 5-9 класів) харчування. Батьки або інші законні представники здобувачів освіти можуть відмовитися від послуг з харчування.

Режим (кратність) харчування в закладах оздоровлення та відпочинку з денним перебуванням понад чотири години залежить від режиму роботи такого закладу. Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотири години.

У закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку з цілодобовим перебуванням здобувачів освіти/дітей повинно бути організовано п’ятиразове харчування з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі.

17. У закладах дошкільної освіти режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.

У державних (комунальних) закладах дошкільної освіти тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду - 25-30 хвилин.

Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три - чотири години.

Якщо діти перебувають у закладі дошкільної освіти чотири та менше годин, їх за заявою одного з батьків або інших законних представників харчуванням можна не забезпечувати. Діти, які перебувають у закладі більше чотирьох годин, обов’язково забезпечуються харчуванням. При цьому режим (кратність) харчування може бути одно- або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше трьох - чотирьох годин. Це може бути сніданок та/або обід.

У закладах дошкільної освіти, в яких встановлено режим роботи чотири та менше години на добу, харчування організовується за рішенням їх засновника (засновників).

У разі перебування дітей у закладі дошкільної освіти 12 та менше годин, але більше ніж вісім годин, режим (кратність) харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп - сніданок з 8 години до 8 години 20 хвилин, обід з 11 години 30 хвилин до 12 години, вечеря з 15 години 30 хвилин до 16 години; для дошкільних груп - сніданок з 8 години 30 хвилин до 8 години 50 хвилин, обід з 12 години 30 хвилин до 13 години, вечеря з 16 години 30 хвилин до 16 години 50 хвилин.

У разі перебування дітей у закладі дошкільної освіти більше 12 годин необхідно організувати обов’язкове чотириразове харчування, при цьому вечерю слід передбачити з 18 години 30 хвилин до 19 години.

У закладі дошкільної освіти з цілодобовим перебуванням повинно бути організовано п’ятиразове харчування з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі.

18. Формами організації харчування є:

монопрофільне меню, що визначає один набір страв та не передбачає самостійного вибору споживачами його компонентів;

мультипрофільне меню, що містить кілька наборів страв, передбачає їх вибір або вибір їх компонентів споживачами та може бути реалізовано як комплексне меню, два - три меню на вибір, “шведський стіл” тощо з обов’язковою видачею страв працівником їдальні (харчоблоку) (крім закладів дошкільної освіти).

Примірне чотиритижневе сезонне меню та щоденне меню-розклад повинно враховувати особливі дієтичні потреби здобувачів освіти/дітей (у разі наявності), сезонність, наявні харчові продукти, порцію страв для різних вікових груп, а також відповідати вимогам санітарного законодавства та нормам харчування.

19. Керівник закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку:

1) забезпечує своєчасне планування та організацію харчування у закладі, координує роботу бракеражної комісії;

2) визначає відповідальну особу, склад бракеражної комісії, до якої, зокрема, входять комірник, кухар, відповідальна особа та медичний працівник, та положення про бракеражну комісію;

3) за погодженням із засновником (засновниками) відповідного закладу визначає режим та спосіб організації харчування з урахуванням наявної матеріально-технічної бази; вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів; типу закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку; особливостей організації освітнього та оздоровчого процесів; тривалості перебування здобувачів освіти/дітей у закладі освіти, закладі оздоровлення та відпочинку; віку здобувачів освіти/дітей; наявності груп подовженого дня, чергових груп та груп вихідного дня, пансіону тощо, а також пропозицій органів самоврядування закладу освіти (у разі наявності);

4) з урахуванням пропозицій відповідальної особи, відповідних органів самоврядування закладу освіти (у разі наявності) визначає форму організації харчування та графік харчування здобувачів освіти/дітей у закладі освіти, закладі оздоровлення та відпочинку;

5) у разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти, закладом оздоровлення та відпочинку самостійно затверджує примірне чотиритижневе сезонне меню за погодженням з територіальним органом Держпродспоживслужби (крім випадків, коли використовується меню, рекомендоване МОЗ), а також щоденне меню-розклад;

6) у разі наявності організовує роботу буфету та затверджує його асортимент з урахуванням встановлених МОЗ вимог до організації харчування, переліку харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та торговельних апаратах у закладах загальної середньої освіти.

20. Відповідальна особа:

1) здійснює координацію та контролює роботу працівників їдальні (харчоблоку) та медичного працівника закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку з питань організації харчування, зокрема з питань якості харчових продуктів, санітарно-гігієнічного стану їдальні (харчоблоку), буфету;

2) у разі відсутності у закладі освіти медичного працівника складає примірне чотиритижневе сезонне меню та щоденне меню-розклад (у разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв відповідним закладом самостійно), здійснює контроль за проходженням працівниками, які виконують посадові обов’язки, що пов’язані з організацією харчування здобувачів освіти/дітей, обов’язкових профілактичних медичних оглядів відповідно до законодавства та інформує керівника відповідного закладу, здійснює зняття проби готових страв (крім закладів оздоровлення та відпочинку з цілодобовим перебуванням);

3) надає керівнику закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку пропозиції щодо режиму, способу, форми та графіка харчування, проведення чергувань працівників в їдальні, забезпечення питного режиму здобувачів освіти/дітей;

4) веде загальний облік здобувачів освіти/дітей, що забезпечуються гарячим харчуванням, у тому числі безоплатним гарячим харчуванням, а також здобувачів освіти/дітей з особливими дієтичними потребами;

5) бере участь у роботі бракеражної комісії;

6) здійснює контроль за умовами та строками зберігання харчових продуктів у закладі освіти або закладі оздоровлення та відпочинку; відповідністю харчових продуктів, що реалізуються через буфет чи торговельний автомат, встановленим МОЗ вимогам щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти; дотриманням примірного чотиритижневого сезонного меню та щоденного меню-розкладу.

21. Медичний працівник закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку:

1) складає примірне чотиритижневе сезонне меню (в разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв відповідним закладом самостійно). Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби;

2) разом із завідувачем виробництва їдальні (харчоблоку) складає щоденне меню-розклад (у разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв відповідним закладом самостійно);

3) здійснює контроль за проходженням працівниками відповідного закладу, які виконують посадові обов’язки, що пов’язані з організацією харчування здобувачів освіти/дітей, обов’язкових профілактичних медичних оглядів відповідно до законодавства; дотриманням правил особистої гігієни, наявністю гнійничкових захворювань і гострих респіраторних інфекцій у працівників їдальні (харчоблоку) та інформує керівника закладу;

4) бере участь у роботі бракеражної комісії.

22. Засновник (засновники), керівник закладу освіти та закладу оздоровлення та відпочинку під час планування закупівель харчових продуктів для приготування страв або для асортименту буфетів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг) у закладах повинні дотримуватися встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування, переліку харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та торговельних апаратах у закладах загальної середньої освіти, та керуватися нормами харчування для відповідних вікових груп здобувачів освіти/дітей.

Закупівлі харчових продуктів та/або послуг з харчування здійснюються з урахуванням доступності продовольства, рецептури та необхідності зміни страв у примірному чотиритижневому сезонному меню.

Заплановані закупівлі харчових продуктів та/або послуг з харчування повинні на 100 відсотків відповідати вимогам норм харчування.

23. Харчові продукти для приготування страв або для асортименту буфетів, готові страви та/або послуги з харчування повинні супроводжуватися документами, що передбачені законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

24. Отримання та бракераж харчових продуктів та/або готових страв від постачальників харчових продуктів та/або послуг з харчування здійснюються бракеражною комісією закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку. Інформація про проведений бракераж вноситься до відповідного бракеражного журналу окремо за кожним харчовим продуктом та готовою стравою, що надходять до закладу, у хронологічному порядку.

У бракеражному журналі харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів, зокрема, зазначається назва харчового продукту; оператор ринку харчових продуктів, що постачає харчовий продукт (його найменування та реєстраційний номер потужності або номер експлуатаційного дозволу); дата, час надходження, номер супровідного документа; кількість харчового продукту (кілограмів, літрів, штук); мінімальний термін придатності харчових продуктів або термін придатності, який зазначається датою “вжити до” (зазначений у супровідному документі оператора ринку харчових продуктів); результати оцінки якості харчового продукту (доброякісний/недоброякісний) за зовнішнім виглядом, кольором, запахом, розміром; підпис відповідальної особи.

До бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів, вноситься інформація щодо таких харчових продуктів, як м’ясо охолоджене/заморожене (яловичина, свинина, телятина, птиця), риба морська свіжоморожена, молоко, кефір, сметана, сир (твердий, кисломолочний, м’який), масло вершкове, яйця курячі, інші продукти з терміном придатності, який зазначається датою “вжити до”.

У бракеражному журналі готових страв, виготовлених закладом освіти або закладом оздоровлення та відпочинку самостійно та/або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг), зокрема, зазначається дата; назва готової страви; вихід готової страви; час закінчення технологічного процесу приготування страви; термін придатності, який зазначається датою “вжити до”; готова страва доброякісна/недоброякісна; до видачі дозволено/не дозволено з проставленням підпису відповідальної особи; примітка (у разі заміни).

У бракеражному журналі готових страв, що надійшли від оператора ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування для закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку (кейтеринг), зокрема, зазначається дата; назва готової страви; оператор ринку харчових продуктів, що постачає готові страви (його найменування та реєстраційний номер потужності); дата, час надходження, номер супровідного документа; час закінчення технологічного процесу приготування готових страв; термін придатності, який зазначається датою “вжити до” (зазначений у супровідному документі оператора ринку харчових продуктів); готова страва доброякісна/недоброякісна; до видачі дозволено/не дозволено з проставленням підпису відповідальної особи; примітка (у разі заміни).

У разі встановлення недоброякісності харчових продуктів та/або готових страв, виявлення нестачі або надлишку харчового продукту та/або готової страви складається акт бракеражу у трьох примірниках.

Недоброякісні харчові продукти та/або готові страви разом з актом бракеражу повертаються постачальнику, про що повідомляється засновнику (засновникам) відповідного закладу. У такому разі постачальник повинен забезпечити постачання аналогічних харчових продуктів відповідно до умов договору в одноденний строк. У разі повернення постачальнику готових страв їх заміна повинна бути проведена не пізніше ніж протягом двох годин.

25. Працівники, до посадових обов’язків яких належить організація харчування здобувачів освіти/дітей, повинні проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.

Керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку, а також постачальники харчових продуктів та/або послуг з харчування несуть відповідальність за допуск до роботи працівників виключно за умови наявності у них особистої медичної книжки встановленого МОЗ зразка.

Засновник (засновники) таких закладів, постачальники харчових продуктів та/або послуг з харчування несуть відповідальність за організацію проходження працівниками, до посадових обов’язків яких належить організація харчування, обов’язкових профілактичних медичних оглядів та гігієнічної підготовки (навчання) відповідно до законодавства.

Щодня кухар та інші працівники їдальні (харчоблоку) особисто розписуються у журналі здоров’я працівників їдальні (харчоблоку) про відсутність дисфункції кишечника та гострих респіраторних інфекцій. У журналі здоров’я, зокрема, зазначається дата; прізвище, ім’я, по батькові, особистий підпис працівника про відсутність дисфункції кишечника та гострих респіраторних інфекцій, підпис медичного працівника закладу про відсутність у працівника гнійничкових захворювань.

26. Процес вибору та споживання їжі здобувачами освіти/дітьми організовується таким чином, щоб здобувачі освіти/діти всіх вікових груп отримували їжу за встановленим розкладом та мали достатньо часу для її споживання.

27. У закладах загальної середньої освіти тривалість перерви між навчальними заняттями для організації прийому їжі для здобувачів освіти 1-4 класів повинна становити не менше ніж 30 хвилин, для здобувачів освіти 5-11 (12) класів - не менше ніж 20 хвилин.

28. Приготування готових страв для їх споживання здійснюється з дотриманням послідовності та поточності технологічного процесу, рецептури, а також відповідно до вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та норм харчування.

Завідувач виробництва/кухар несе відповідальність за зберігання та використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід страв, якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, додержання правил особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку.

Під час приготування страв та виробів, що не містять глютену, слід дотримуватися вимог щодо запобігання потраплянню глютену до таких страв.

29. Реалізація (видача) готових страв здійснюється після закінчення їх приготування та бракеражу.

Під час бракеражу готових страв проводиться зняття проби медичним працівником закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку або особою, що його заміняє. Пробу беруть безпосередньо з казана, каструлі тощо перед видачею/реалізацією їжі після рівномірного перемішування страви в об’ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладі, за температури, при якій споживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, органолептичні показники якості (зовнішній вигляд, колір, смак та присмак, запах), консистенцію, ступінь термічної обробки для кулінарних виробів, термін придатності, який зазначається датою “вжити до”. Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями, як готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).

Фактичний об’єм перших, третіх страв встановлюється виходячи з місткості каструлі, казана тощо, що зазначається ззовні на каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлет, птиці, хлібо-булочних виробів, борошняних кулінарних виробів тощо) їх зважують у кількості п’ять - десять порцій і розраховують середню вагу однієї порції.

Результати зняття проби вносяться до відповідного бракеражного журналу особою, яка знімала пробу, під особистий підпис. Видача їжі дозволяється тільки після особистого підпису у відповідному бракеражному журналі щодо можливості реалізації кожної готової страви окремо.

30. Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону.

У разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти або закладом оздоровлення та відпочинку самостійно добові проби відбираються кухарем відповідного закладу з казана у присутності членів бракеражної комісії.

У разі постачання до закладу готових страв та/або послуг з харчування добові проби відбираються членом бракеражної комісії.

Проби відбираються в чистий посуд з кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі дітям в об’ємі порцій для найменшої вікової групи, зберігаються у холодильнику в їдальні (харчоблоці) за температури + 4 - + 8 °С із зазначенням дати та часу відбирання. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, зокрема сніданок до закінчення сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня.

Кількість порцій готових страв, що готується та/або постачається, повинна враховувати порцію для зняття проби та порцію добової проби.

Формування принципів здорового харчування

31. На початку та періодично протягом навчального року, а також оздоровчого/літнього періоду необхідно інформувати здобувачів освіти/дітей про правила поведінки під час прийому їжі, надавати інформацію щодо впливу харчування на здоров’я, доступну для сприйняття здобувачами освіти/дітьми відповідного віку.

32. Приміщення для прийому їжі (їдальня), організація в разі наявності лінії роздачі їжі здобувачам освіти/дітям повинні сприяти здоровому вибору у харчуванні. Близько 75 відсотків обраної їжі повинні бути продуктами рослинного походження. Овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди доцільно розташовувати на початку лінії роздачі їжі.

Візуальні матеріали, спрямовані на популяризацію здорового харчування, повинні містити цікаву та доступну для здобувачів освіти/дітей всіх вікових груп інформацію про користь і важливість овочів, фруктів та ягід щодня, під час кожного прийому їжі.

33. Миття рук водою з милом перед прийомом їжі є обов’язковим заходом для запобігання поширенню інфекцій серед здобувачів освіти/дітей. Миття рук повинно бути належним чином організоване як складова частина відповідного прийому їжі з ретельним наглядом з боку працівників закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку.

34. Усі страви та вироби, які пропонуються здобувачам освіти/дітям, повинні формувати здоровий, повноцінний раціон харчування. Меню їдальні та асортимент буфету щодня розміщуються на відведеному для цього стенді, веб-сайті відповідного закладу в Інтернеті (у разі наявності) та/або доводиться через інші канали комунікації, доступні для здобувачів освіти/дітей та їх батьків або інших законних представників.

Планування меню

35. З метою забезпечення різноманітності харчування, достатнього циклу зміни страв, що пропонуються здобувачам освіти/дітям, складаються примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (у разі наявності).

Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.

Під час складання примірного чотиритижневого сезонного меню та асортименту буфету у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку обов’язково враховуються вимоги цього Порядку та встановлені МОЗ вимоги щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

36. Незалежно від способу організації харчування розроблення примірного чотиритижневого сезонного меню та асортименту буфету може бути забезпечене засновником (засновниками) державних та комунальних закладів освіти як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.

У разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти, закладом оздоровлення та відпочинку самостійно примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (у разі наявності) можуть складатися медичним працівником разом із завідувачем виробництва/кухарем їдальні (харчоблоку) такого закладу та затверджуватися керівником відповідного закладу.

У разі постачання до закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (у разі наявності) можуть складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.

Примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету дозволено використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Без такого погодження дозволено використовувати меню, рекомендоване МОЗ.

37. У разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти, закладом оздоровлення та відпочинку самостійно складення щоденного меню-розкладу здійснюється медичним працівником відповідного закладу разом із завідувачем виробництва/кухарем їдальні (харчоблоку) та підписується керівником відповідного закладу.

У разі постачання до закладу готових страв та/або послуг з харчування меню-розклад складається постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва тощо) та підписується керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.

Меню-розклад складається на основі примірного чотиритижневого сезонного меню з урахуванням технологічної документації на страви та вироби. Заміна страв та продуктів харчування у меню-розкладі допускається у разі виникнення об’єктивних причин (проблема з постачанням або якістю чи безпечністю окремого харчового продукту) та здійснюється в межах примірного чотиритижневого сезонного меню (зокрема, меню четверга може бути запропоновано в понеділок, відповідно меню понеділка - в четвер).

Складається єдине меню-розклад для відповідного закладу, але з різною кількістю продуктів відповідно до норм харчування для кожної вікової групи здобувачів освіти/дітей. В меню-розкладі обов’язково зазначається назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи, кількість порцій для різних вікових категорій здобувачів освіти/дітей, кількість продуктів харчування, необхідних для виконання меню (вага брутто/нетто): у чисельнику - на одного здобувача освіти/дитину, у знаменнику - на всіх здобувачів освіти/дітей.

У технологічній документації на страви та вироби обов’язково враховуються вимоги цього Порядку та встановлені МОЗ вимоги щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

38. Планування та приготування страв для харчування здобувачів освіти/дітей в закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку повинно враховувати національні кулінарні традиції. Водночас необхідно пропонувати різноманітні сучасні страви, які відповідають інтернаціональним кулінарним тенденціям та виявляють повагу до певних релігійних обмежень.

39. За наявності медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, що засвідчує особливі дієтичні потреби здобувачів освіти/дітей із встановленим діагнозом, для таких категорій здобувачів освіти/дітей повинно бути організоване харчування відповідно до рекомендацій, наданих лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром у довідці, щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв та їх заміни аналогічними за енергетичною та поживною цінністю харчовими продуктами.

40. Готові страви повинні містити обмежену кількість солі, цукру та жиру відповідно до встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

41. Овочі, фрукти та ягоди повинні бути представлені у максимальному розмаїтті, різних формах, у складі готових страв.

У різні сезони можуть пропонуватися свіжі, морожені, сушені та квашені овочі, фрукти та ягоди з вмістом солі, цукру та жиру відповідно до встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

Картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше двох разів на тиждень (у разі п’ятиденного перебування) та трьох разів на тиждень (у разі шести-, семиденного перебування).

Не допускається відварювання овочів для приготування салатів на наступний день.

Салати необхідно заправляти безпосередньо перед видачею.

42. Каші та макаронні вироби слід пропонувати у вигляді самостійних страв або як гарніри. Перевага надається продуктам з вищим вмістом харчових волокон (зокрема, гречана крупа у порівнянні з рисовою).

43. Хліб за вмістом солі повинен відповідати встановленим МОЗ вимогам щодо харчування в закладах загальної середньої освіти. Слід надавати перевагу цільнозерновим хлібо-булочним виробам з високим вмістом клітковини, з додаванням висівок, насіння.

44. Бобові продукти (зелений горошок, квасоля, горох, сочевиця) та страви з їх вмістом слід пропонувати як гарніри або самостійні страви.

45. Молоко та молочні продукти, що пропонуються, за вмістом цукру повинні відповідати встановленим МОЗ вимогам щодо харчування в закладах загальної середньої освіти. Доцільно включати до асортименту буфетів та готувати страви із застосуванням молока та молочних продуктів, до яких додано вітамін D. Молоко та кефір повинні бути з масовою часткою жиру від 2,5 до 3,2 відсотка, йогурт - від 1,5 до 2,5 відсотка, сир кисломолочний - не менше 5 відсотків, сметана - не менше 15 відсотків.

46. Для приготування страв з м’яса слід використовувати м’ясо птиці (курки, індички), очищене від шкіри, нежирну свинину, телятину, яловичину.

Кількість страв з м’яса, птиці, риби, що пропонуються протягом тижня, повинна відповідати нормам харчування.

М’ясні страви слід якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами та/або салатами.

47. У закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку заборонено замовляти та використовувавати/реалізовувати технологічно-оброблені м’ясні та рибні продукти, м’ясо та яйця водоплавної птиці, річкову рибу, харчові продукти (в тому числі снеки) із вмістом солі понад 0,12 грама натрію або еквівалентної кількості солі на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів, непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені з непастеризованого молока, гриби, каву та кавові напої, рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів, газовані напої, зокрема солодкі газовані та енергетичні напої, непастеризовані соки, продукцію домашнього виробництва.

Не допускається використання пастеризованого фляжного молока без кип’ятіння, сиру кисломолочного (за відсутності первинного пакування) та фляжної сметани без термічної обробки.

Забороняється виготовлення кислого молока “самоквасу”, холодців, м’ясних і рибних салатів, холодників, паштетів, зельців, форшмаку, виробів у фритюрі, макаронів “по-флотськи” із сиром м’яким, сиром кисломолочним або м’ясом, млинців із сиром м’яким, сиром кисломолочним або м’ясом, кремів, морсів, напоїв із штучними барвниками, ароматизаторами та підсолоджувачами.

48. Рослинна олія (соняшникова, кукурудзяна, оливкова) рекомендується для приготування салатів, а також є пріоритетним вибором під час приготування інших страв, які потребують додавання жиру.

Насичені жири, зокрема вершкове масло, не повинні становити більше 10 відсотків загальної кількості калорій.

49. Одним з найбільш корисних компонентів складних страв, зокрема салатів, можуть бути очищені горіхи та насіння. Горіхи та насіння можуть пропонуватися в індивідуальній упаковці або порційно, та/або у складі готових страв, без глазурі, без додавання солі чи цукру.

Інформація про вміст у готових стравах горіхів, а також інших поширених харчових алергенів повинна зазначатися в меню відповідно до норм харчування, бути зрозуміло та доступно надана здобувачам освіти/дітям, які мають алергічні реакції, їх батькам та іншим законним представникам. Біля меню розміщується інформація щодо розшифровки індексів харчових алегренів відповідно до норм харчування.

50. Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти та закладі оздоровлення та відпочинку під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник (засновники) та керівники відповідних закладів повинні забезпечити здобувачів освіти/дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.

Пастеризований сік без додавання цукрів та підсолоджувачів може пропонуватися в обмеженій кількості відповідно до норм харчування.

51. Вміст солі є одним з основних критеріїв відбору продуктів та страв, які пропонуються у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку, та повинен відповідати нормам харчування, а також встановленим МОЗ вимогам щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти. Під час приготування страв слід використовувати йодовану сіль.

52. Кількість доданих цукрів у продуктах та стравах, що пропонуються у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку, обмежується відповідно до норм харчування та встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти. Вміст цукрів, який природньо міститься у молочних продуктах, фруктах, ягодах та овочах, не обмежується.

53. Під час вибору постачальників сезонних овочів, фруктів, ягід, злакових, бобових продуктів, горіхів та насіння рекомендовано надавати перевагу локальним агропромисловим підприємствам за умови постачання якісної та безпечної продукції.

Закупівля харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.

54. Засновник (засновники) та керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку повинні забезпечити зміну страв, їх приготування та врахування відгуків і пропозицій здобувачів освіти/дітей, їх батьків або інших законних представників та персоналу закладів щодо задоволення якістю харчування з метою обмеження обсягу харчових відходів.

Додаток
до Порядку

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
документів з організації харчування

Наказ про організацію харчування

Журнал щоденного обліку здобувачів освіти/дітей, які харчуються

Журнал здоров’я працівників їдальні (харчоблоку)

Примірне чотиритижневе сезонне меню

Щоденне меню

Меню-розклад

Технологічна документація на страви та вироби

Журнал обліку виконання норм харчування

Бракеражний журнал харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів

Бракеражний журнал готових страв, виготовлених закладом освіти або дитячим закладом оздоровлення та відпочинку самостійно, та/або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг)

Бракеражний журнал готових страв, що надійшли від оператора ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування (кейтеринг)

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 березня 2021 р. № 305

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 “Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 873 “Про внесення зміни у додаток 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 48, ст. 1973).

3. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 734 “Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 60, ст. 2437).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 р. № 1086 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 91, ст. 3679).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 353 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 68, ст. 1896).

6. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 і від 22 листопада 2004 р. № 1591, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 211 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 26, ст. 1026).

7. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 73 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 16, ст. 549).

8. Пункт 12 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 132 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 20, ст. 763).

9. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1313 “Про затвердження Положення про мистецький ліцей” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 3, ст. 158).